В Європі винайшли схему по залученню українських робітників (відео) [ Редагувати ]

Мільйони українців заробляють гроші для нашої країни у Європі, але й Європа заробляє на них! Заробітчани настільки вигідні у ЄС, що держави навіть спеціальні схеми розробляють, аби залучити українців. Як це працює? Покаже наша Олена Абрамович - на прикладі Бельгії. Давайте подивимось.

Андрій один із тисяч українських заробітчан. Сам з Івано-Франківщини, працює в Бельгії. Легально.

"По безвізу тут? - Ні, я офіційно тут. - По польській? - Ні, я - словацька фірма - я "делегація", як правильно по українськи, - командіровка.. Відрядження, о", - говорить Андрій, заробітчанин із Івано-Франківської області.

Відряджені зі Словаччини, Словенії, Польщі. Яким саме чином - знає Юрій Керничний. Він живе в бельгійському місті Намюр уже 17 років. Нещодавно заснував будівельну фірму. І працевлаштовує в себе заробітчан із польськими документами.

"Стоїть А1. Це коли польська фірма тебе оформляє, говориться такий-то такий-то працює на таку-то таку-то фірму. І з тими документами ти можеш оформлятися, все робиться через інтернет, на бельгійському сайті оформляєш другий такий папір називається Лімоза"

За послуги з оформлення документів посередники беруть від 200 до 400 євро. Юрій працівників зустрічає та розселяє.

"В кращі часи сезону, коли їх було більше, тут стояло приблизно 1, 2, 3, 4, 5, 6 матраців. Оце було саме козирне місце - вони за нього билися, бо тут можна було закрити шторкою".

Окрім забезпечення житлом, працівникам видають робочу форму.

"На холодну погоду іде такий комбінезон. З куртками такими. Завжди в робочого іде взуття обов'язково із залізним носком".

Усе за правилами техніки безпеки, каже Юрій. Адже інспекції на будівництва в Бельгії приїжджають часто. Перевіряють і техніку безпеки, і документи.

"І на моїх об'єктах таке було, і на інших. Ти просто бачиш цю сцену, як з польської бригади чи з румунської, чи з української 1-2 чоловіки зриваються, ховаються по кустах", - говорить Юрій Керничний, власник будівельної фірми в місті Намюр.

Нелегалам загрожує депортація, власнику фірми чималий штраф. То ж брати їх на роботу не вигідно. Значно зручніше запросити поляків, чи українців або білорусів, оформлених у Польщі. Вони готові працювати за 7-8 євро на годину плюс ліжкомісце. Бельгійські робочі в рази дорожчі.

"Я подзвонив на біржу труда, запитав за людину на стройку. Це получається 14 євро на годину, що получає робочий брютто. На це ви маєте помножити на 2,3, що вам виходить людина за 33 євро за годину", - говортиь Юрій Керничний, власник будівельної фірми в місті Намюр.

Коефіцієнт 2,3 - це соцстрахування та різні податки, які має сплатити роботодавець за оформленого в Бельгії працівника. У Польщі податки значно нижчі, саме тому бельгійським фірмам вигідніше замовляти послуги від східноєвропейських компаній. Там соціальні внески нижчі. Юрій платить за кожного робітника польській компанії лише 10% від їхньої зарплати. І саме компанія відповідальна за сплату всіх податків і соцвнесків, за польськими законами.

"Ми цей сервіс оплачуємо, який потім можемо списати або вписати в наші росходи".

У Польщі зараз десятки фірм, які допомагають оформити українцям дозволи на роботу. Чимало з них раніше робили запрошення для шенгенської візи, тепер схопили нову хвилю з відкриттям Польщею трудового ринку для українців.

"І не треба казати, що це поляки. Це ті ж самі українці, які вже давно засіли в Польщі, повідкривали свої фірми і точно так же відправляють своїх українців, як то кажуть, по етапу дальше в Європу".

Схема, за якою працює Юрій, абсолютно легальна. Більше того, він виконує державні замовлення! Щоправда, тендери виграє велика бельгійська будівельна компанія, а роботу передоручає маленьким фірмам. І така ситуація - типова.

Кожен третій будівельник у Бельгії - згідно з документами - працевлаштований за кордоном. А на майданчику опинився через відрядження. Це офіційна статистика за 2017 рік. Свіжіші дані ще не оприлюднені, але навряд чи набагато відрізнятимуться.

Хоча б через те, що українців прибуває дедалі більше. Дізнатися, скільки саме, їдемо до Університету Лювена, який збирає статистику і готує звіти для Єврокомісії.

"Якщо подивитися на цифри по Бельгії, то тут перебувають у відрядженні близько трьох тисяч українців. І 2 тисячі з них відряджені з країн ЄС, переважно з Польщі", - говорить Фредерік Де Віспеларе, експерт з досліджень Університету Лювена.

300 тисячі сьогодні, а 10 років тому було лишень 80 осіб. Зараз - кожен п'ятий працівник у Бельгії, направлений із країн поза Євросоюзом, - українець. Йдеться про всі професії, але найпоширеніша саме схема уникнення податків у будівельній сфері.

"Більшість працівників, яких сюди направили з інших країн, - дотримуються правил. Тобто тут їм платять мінімальну зарплату по Бельгії, а податки вони сплачують в країні, яка їх сюди відрядила", - говорить Фредерік Де Віспеларе, експерт з досліджень Університету Лювена.

Більшість, але не всі. Бувають випадки, коли форма А1 про сплату соціальних внесків у Польщі фальшива. Адже 10%, про які говорив Юрій, підозріло низька сума навіть для Польщі. Та це вже не його відповідальність. Як все працює - розслідування зробила Бельгійська газета de Standaard. у статті з заголовком "я був рабом"йшлося про українських заробітчан із польськими документами.

"De Standaard отримала доступ до документів, які підтверджують, що фірма Bologa замовляла підробні печатки польського фонду соцстрахування за €15,40 на сайті Stempels.nl. Бланки форми А1 можна знайти в інтернеті. Бельгійські компанії, які наймають українців, можуть використовувати ці форми як козир. Вони завжди можуть сказати, що нічого не знають. І часто це правда".

Притягти до відповідальності шахраїв складно через велику кількість посередників, субпідрядників та транснаціональний характер проблеми в цілому. Польща банально може довго не надавати відповідь на запит бельгійських інспекторів і справа затихає. Українців тим часом продовжують експлуатувати за копійки. І винні в цьому уряди країн, що заплющують очі на зловживання, переконані в українському МЗС.

"Є такі країни, де попри підписання двосторонніх угод про легальне працевлаштування українських громадян їх продовжують наймати на роботу сотнями і тисячами в обхід цих угод. Бо так же дешевше. Так ти платиш українцям малу частку від того, що ти мав би заплатити як легальному робітнику, такі і фондам пенсійного і соціального страхування, а ще й податковій", - говорить Сергій Кислиця, заступник міністра закордонних справ України.

Шкодить таке заробітчанство і громадянам ЄС, переконаний французький президент Еммануель Макрон. Про необхідність реформ він заявив ще 2017, назвавши явище соціальним демпінгом. Мовляв, заробітчани з бідніших країн забирають робочі місця і погоджуються на гірші умови роботи та оплати.

Тема заробітчан - і не лише з України - останні кілька років у Брюсселі викликала чимало дискусій. Зрештою, трудові директиви Євросоюзу відредагували. З 2020 країни повинні запровадити нові правила: зарплата має бути не мінімальною, а середньою. А термін відрядження не більше року. Чи стане внаслідок цього менше шахраїв - інше питання. І залежить від того, як країни-члени контролюватимуть, чи виконується закон.