"Подробиці Вибору": Тільки прийняття позаблокового статусу України новою владою гарантує мир в країні - Юрій Бойко [ Редагувати ]

В эфире передачи "Подробности выбора" на телеканале "Интер" основатель "Оппозиционной платформы - За жизнь" Юрий Бойко, украинский политический и государственный деятель Наталья Королевская, уполномоченный президента Украины по правам ребенка Юрий Павленко, а также эксперты Александра Решмедилова, Александр Гончаренко и Вадим Карасев дали оценку политической ситуации в стране. 

- Головне очікування українців - це вибори. Чи принесуть ці вибори мир Україні?

- Безусловно, я верю в то, что изменение власти, смена ее, принесет мир в Украину, потому что, действительно, все люди этого хотят. И мы обязаны ответить на наказ людей и завершить войну, вернуть территорию, вернуть людей в страну. Надо быть честными, если кто-то думает, что это можно будет сделать без компромисса, без того, чтобы выйти на прямые переговоры с противоборствующей стороной, как это делалось во всем мире, когда достигали мира, - то это будет не правда.

Мы обязаны людям говорить правду, мы должны делать официальную делигацию после смены власти, должны сделать официальные директивы. За непризнанные республики должны привлечь как гаранта, Российскую Федерацию. Выйти на прямые переговоры, должны быть готовы на компромиссы и людям об этом сказать. Что должен быть принят закон об особом статусе на этих территориях на несколько лет для подготовки к мирной жизни  в Украине. 

Должен быть принят закон об амнистии для тех, кто не убивал, а это значит, что сегодня по закону об интеграции, любой учитель или доктор, который там работает, может попасть под криминальную ответственность. И мы должны этот закон принять и дать им сигнал, что мы ждем их дома - в Украине.

Поэтому, при этом, постоянно мы должны говорить людям, куда мы идем, как мы хотим это сделать,  и на завершающем этапе, перед подписанием мирного договора, спросить у людей, получить их поддержку, и тогда смело, невзирая на все рейтинги, все политические противостояния, идти на подписание мира. Потому что альтернативы нет. Страна не может развиваться, имея такой конфликт на своей территории. 

Поэтому я убежден, что мир будет принесен после смены власти. Сегодняшняя власть в этом не заинтересована, она эксплуатирует тему войны, начиная от президента и завершая его окружения. Все живут на войне. И в материальном смысле, и в моральном, эксплуатируя  тему националистических настроений. Это не наш путь. Наш путь - это примирение, возвращение территорий и мир.  

- Наталія Королевська, питання до вас. - Переговори з учасниками воєнних дій, цього конфлікту, вони не приводять до бажаного результату. Чи потрібно тут розраховувати на місію ООН, на спостерігачів від ООН, і іти далі іншими шляхами?: Якими вони можуть бути?

- Я абсолютно уверена, что тот мирный план, о котором сейчас говорил Юрий Бройко, реализовав его комплексно…

- Але ж не може бути одного гарного плану, завжди має бути план "Б", а краще ще і "В".

- Безусловно. Всегда есть поправки, но если во главу всего мирного плана, - то, что сегодня делает наша команда, - мы ставим человека, то мы прекрасно понимаем, защитить человека, убрать сегодня ту дискриминацию, которую проводят пять лет, не выплачивая людям пенсию, лишив людей социальной защиты, не восстанавливая людям сегодня на контролируемой Украиной территории жилье, не давая сегодня никаких гарантий детям, пострадавшим от войны, ничего не сделав для переселенцев, для тех людей, которые верят в Украину и живут сегодня в нашей стране, то, безусловно, не имея политической воли на решение вопроса каждого пострадавшего человека от войны, нам никакой мирный план не поможет.

Поэтому наша программа мирного плана, она базируется на том, чтобы во главу поставить человека, и дальше мы понимаем: нужно разговаривать с ООН, нужно смотреть, как сегодня в миротворческих целях, с главной задачей, чтобы перестали стрелять…. Ну вот смотрите, сегодня только утром на КПВВ умерло три человека. То есть, это те люди, которые ехали получить пенсию в Украине. Они сегодня умерли там, на месте. Каждый день мы слышим о тех жертвах, которые идут в результате обстрелов, в результате боевых действий. Буквально на прошлой неделе я была - Светлодарская Дуга - в Светлодарске.

Люди выходят и об одном говорят: мы не боимся уже ничего. Их пять лет, начиная с трех часов дня, каждый день бомбят. Вот, у людей сегодня нет веры. Что первое нужно - это остановить боевые действия, дать людям надежду на то, что им будет реализовано их поддержка и защита и, безусловно, провести комплексный переговорный процесс.

- Пане Бойко, а ось цей комплексний перемовний процес. На чому має базуватися? Мінські угоди- вони  скоріше мертві, чи живі? Як ви прокоментуєте заяви тих політиків , що потрібно доставати Будапештський меморандум і робити його головним документом у досягнені миру?

- Перш за все, хочу сказати що Мінські угоди зіграли надзвичайно важливу роль, коли були підписані в активній фазі бойових дій і припинили, як мінімум, масові трагедії і зупинили активну фазу бойових дій. А потім, коли став час перейти до політичного процесу, вони були заблоковані. 

Я вважаю, вони були заблоковані, перш за все, націоналістичною більшість в парламенті, небажанням діючого президента виконувати ці угоди, тому що - це повинна була бути наша ініціатива, на нашій території гинуть люди. Я пам’ятаю, коли був підписаний Мінський протокол, яка була істерія в залі навіть з боку пропрезидентської фракції, які, напевно, мали б підтримати це.

Але вони там всі кричали про зраду та інше. Я вважаю, що базою переговорного процесу є якраз Мінський протокол. Дійсно, час пройшов, дійсно, його потрібно корегувати , змінювати і пункти, і терміни. Але як база - повинно остатись відновлення економічних стосунків, закон про амністію, а в кінцевому рахунку - відновлення контроля за кордоном з боку українських прикордонників. Все це є базою, яку треба коригувати. Але він буде працювати.

- Пані Олександро Решміділова, питання до вас. Ось ці ваша думка, заяви деяких політиків про те, що нам потрібно послуговуватись Будапештським меморандумам….це що, предвиборчий піар, чи реальний план?

- Це, скоріш за все, декілька варіантів досягнення спільних цілей. Тому, можуть бути різні точки зору. Тому, політикам треба шукати консенсус. Ми зараз знаходимось не тільки перед початком нового політичного циклу, але й ми фінішуємо і закінчуємо діючий. І тут треба задати питання, а чому за стільки років не було щось досягнуто. І це також важливе питання до влади. Вони мають відповідай за те, що зробили і не зробили. І коли все завантаження влади пройде, ми зможемо говорити, що ми будемо рухатися в напрямку нових переговорних процесів. Від того, хто буде гравцями - і буде все залежати.

- Пані Павленко, яку ціну матиме відновлення Донбасу? Та чи є взагалі у наших політиків план або хоча б бачення того, яким має стати відновлення цих територій?

- На мій погляд, за всі ці роки військових дій влада так і не запропонувала чіткого плану відновлення Донбасу і захисту людей. Дійсно, до сьогодні чітко не розроблена програма допомоги переселенцям, немає чіткої програми тим людям, які живуть в сірій зоні. Відсутні чітко визначенні кошти навіть на відновлення тих будинків, які були зруйновані в 2014 році. Таким чином, влада не запропонувала жодного плану відновлення Донбасу навіть тут, на цій території, яка сьогодні контрольована.

Більше того, якщо взяти, наприклад, діяльність Верховної Ради, за ці роки - це ще одне підтвердження того, що влада і коаліція не хочуть миру. Жодного закону, який був би спрямований на захист людей і підтримку миру, фактично, Верховна Рада не ухвалила. Жодного закону, дивлячись на те, що депутати нашої фракції внесли їх ще більше трьох років назад на виконання власне Мінського протоколу, вони навіть не включаються до порядку денного, не те, що по них є якась робота.

Ми ж наполягали весь цей час включати до порядку денного, починати професійну дискусію, виходили на ті формулювання, які вигідні для України і на цій базі вели і продовжували далі мирні переговори.

- Юрій Анатолійович, як ви вважаєте, треба чекати миру а потім думати про відновлення Донбассу? Чи вже зараз продумувати чіткий план?

- План должен быть, естественно, и он у нас есть уже. Кто бывает в этих регионах и видит масштабы, мы понимаем, насколько  серьезной и финансовой должна быть поддержка и наша страна не справится с эти однозначно. Но я знаю одно точно, что принципиально решение в Европе о создании международного фонда по восстановлению инфраструктуры предприятий и домов, разрушенных на Донбассе  есть. Это просто требуется качественная инвентаризация. 

Это будет фонд международной помощи Украине по принципу, когда сформировался фонд ликвидации Чернобыльской аварии и строительства арки. Это было собрание доноров, и каждая страна вносила свой вклад. И те 700 млн долларов, которые стоила та арка были вот так наполнены. Примерно тот же механизм будет и здесь. Международный фонд. Инициаторы - члены Нормандского формата. А дальше надо провести инвентаризацию, что там делать, что там восстанавливать. 

Провести закон о компенсации потерянного имущества переселенцам. Потому что им вообще некуда ехать, большинство домов разрушены. Есть города разрушенные. Вот  Первомайск, луганской области, 2км от линии разграничения, так вот там до войны жили 60 тысяч людей, сейчас там, около 56 тысяч и инфраструктура разрушена. Т.е. его придется восстанавливать практически с нуля.

Но в этом есть определенный плюс. Почему я оптимистично смотрю на это, потому что, когда восстанавливается и участвуют международные доноры, во-первых, это гарантия того, что мы построим там инфраструктура там самую современную. 

Всегда строится так. Единственное, придется еще помимо закона о возмещении ущерба переселенцам , принимать скорее всего закон о свободной экономически зоне для того, чтобы туда пошли еще инвестиции. Потому что, без льготно-инвестиционного климата в этих регионах будет сложно. Поэтому, такой комплекс: международная финансовая поддержка, поддержка переселенцев, льготное налогообложение от свободной экономической зоны - в целом это то, что ждет этот регион. Я убежден, что мы с этим справимся, это будет очень успешный проект.

- Пані Наталіє, як ви думаєте, вдасться все ж-таким умовити, напевно, це найкраще слово, вимушених переселенців повернутися на ті землі, які вони покинули?

- Безусловно, не все из полутора миллионов переселенцев….

- Я до чого, це ж буде непростий і некороткий процес, економіка не буде рухатись семимильними кроками, треба буде час на відновлення, розмінування, та далі ми про нього ще поговоримо, чи будуть люди терпіти?

- Начало войны - более двух миллионов переселенцев сразу приехало в Украину. Даже за годы войны люди уже возвращаются туда, потому что, ну, как говорится, дома и стены греют. Конечно, многие из полутора миллионов людей вернутся к себе домой. Кто будет восстанавливать? Ну не поедут же нынешние прооранжевые политики туда Донбасс восстанавливать, нет, конечно.

Поедем мы, поедем к себе домой, для того, чтобы восстанавливать, создавать заново инфраструктуру в большинстве случаев, потому что это наша малая родина, это родная земля, и, конечно, люди при создании, как правильно сказал Юрий Анатольевич, и инвестиционного климата, и льготного сегодня климата, и поддержки финансовой донорской, смогут сделать все, чтобы восстановить Донбасс. И я всегда говорила, что переселенцы - это послы мира, это первые люди, которые понесут добрую весть туда, на Донбасс, чтобы те , кто прожили там пять лет, в сложнейших условиях, они так же дружелюбно относились сегодня к тем, кто живет в Украине, потому что мы все украинцы.

И вот эта задача на восстановление единства, в первую очередь человеческого единства, она будет стоять перед моими земляками, перед переселенцами, которые будут возвращаться.

- Пане Тарасе, аналізуючи активність або неактивність наших західних партнерів, світової спільноти, вирішення питання миру на Донбасі - чи варто нам очікувати такого каравану донорів, які б хотіли і допомагали нам реально потім відтворювати Донбас?

- Ну, знаєте, політика - це мистецтво компромісу, і ми повинні розуміти інтереси сторін. Є Європа, яка хотіла б все ж-таки зняти санкції, торгувати з Російською Федерацією, є Російська Федерація, яка теж хотіла б зняти санкції і торгувати з ЄС. В даному випадку можна використовувати це в тому числі для того, щоб на різних майданчиках - Нормандський, Женевський формат, Будапештський формат - вести перемовини формату миру на Донбасі, це раз, і по-друге - шановні європейці, будь ласка, створюйте фонд відновлення Донбасу, не кредит тільки, як вони в нас полюбляють дати кредит, а потім сказати, що це допомога, а незворотнью допомогу для відновлення Донбасу.

Я впевнений, що велика частина європейських еліт, в тому числі бізнесу, із задоволенням будуть це робити і аудіювати, тут рахунок може йти на мільярди доларів, для Європи це взагалі невеликі гроші, тому що вони від санкцій і втрати товарообігу з Російської Федерацією втрачають значно більше. В даному випадку треба доросліше дивитись на світ і використовувати будь-які або протиріччя сторін, або їхні бажання, але у будь-якому разі ми повинні розуміти, що наше головне завдання це виходити все рівно нам це потрібно було, бо війна в дійсності виснажує Україну більше, ніж Російську Федерацію.

- Пане, Юрію, одна з найболючіших проблем цієї війни - діти, що виростуть на Донбасі, вже не пам'ятаючи про мирне життя. Що треба зробити для того, щоб адаптувати цих дітей до нормального життя?

- Однозначно, за нашими оцінками, дітей, які постраждали від війни на контрольованій території проживає десь близько 500 000, на неконтрольованій території Донбасу, за нашими оцінками, близько 250 000 дітей і кожна така дитина потребує різного роду допомоги. За нашою ініціативою в 2016 році був ухвалений Закон, згідно до якого введено в поняття особливий статус дитини, яка постраждала від військових дій і збройного конфлікту. Але цей статус за ці три роки отримали близько 10 000 дітей.

Нажаль, більшість цих дітей не отримали реальної допомоги, тому що більшість областей не надали навіть жодній дитині такого статусу, ігноруючи взагалі таких дітей, які проживають на їх територіях. А це діти, як ті, що проживають на Донбасі, так і ті, які виїхали і принесли поранення будь-яку травму від психологічної до поранення. Тому сьогодні ми наполягаємо і власне у навіть вже розроблені методики надання різної допомоги дітям - від психологічної, соціальної, медичної, до власне, лікування і реабілітації дітей.

Окрема тема - поранені. Коли аналізуєш звіти міністерств, то кожне міністерство ніби займається пораненими дітьми, але кожне з них називає різну кількість дітей. Тому сьогодні в державі немає статистики кількості дітей, які постраждали і навіть поранені. Це приблизно сьогодні 700 дітей, які потребують серйозної, дуже важливої лікувальної допомоги, але знову ж таки, ігноруються. В нас багато звернень є  від батьків, які звернулися до Держави за допомогою вже навіть отримавши статус, але вони незадоволені тим рівнем допомоги, яку отримують.

Окрема тема - хто ж цю допомогу має надавати. Треба розуміти, що люди, які працюють в соціальних, медичних службах на Донбасі, вони так само травмовані війною і потребують допомоги. Тому, на жаль, ситуація сьогодні з дітьми, які проживають на неконтрольованій території є критичною, а щодо дітей - влада їх взагалі не бачить. Ми сьогодні вже запропонували дуже чіткі стратегії захисту і допомоги кожній дитині, яка постраждала від війни.

-  Юрій Анатолійович, як вирішувати питання про пенсії та інші соціальні виплати для мешканців окупованих територій? Чи довго ще може проіснувати та система, яка є зараз, коли люди постійно їздять на підконтрольну територію, щоб отримати гроші?

- Это, на самом деле, полностью вина сегодняшней власти. Потому что, все основания для выплаты этим людям пенсий есть, они заработали пенсию в Украине. Если есть желание, то можно найти возможность перечислять туда деньги для того чтобы они получали их. Вплоть до использования гуманитарных коридоров ООН, по которым завозится гуманитарная помощь. И вопрос только в том, что для сегодняшней власти и правительства эти люди не нужны, и они ими не занимаются. 

Хотя, несмотря на то, что было решение суда о том, что эти люди должны получать пенсию, обязывающие правительство ее выплачивать, правительство этого не выполняет. После смены власти они будут отвечать криминально. Мы уже отправили обращение и Генеральному прокурору, я понимаю, что будет новый Генпрокурор, новые правоохранительные органы. Мы потребуем привлечение  к ответственности тех, кто сегодня не дает денег пенсионерам, заставляет их томится и страдать в очередях. И эти деньги находятся на счетах, крутятся в обороте, хотя, по закону принадлежат пенсионерам.

- Чи допомагає орієнтація нашої держави на вступ до НАТО досягненню миру на Донбасі?

- Однозначно нет. Во-первых, нас туда никто не возьмет, а во-вторых, когда мы вступим в прямые переговоры с непризнанными республиками,  мы должны туда привлечь РФ, как гаранта выполнения договоре6ностей с ними, поскольку они их контролируют. То любое упоминание про НАТО будет вредить переговорному процессу и тому, чтобы мы закончили войну у себя в стране. Я уже не говорю о том, что устав НАТО не дает возможности никому вступать в НАТО, кто имеет территориальный конфликт. Но, для нас сегодня приоритет - завершение войны. А для этого нам нужно привлечь РФ, как гаранта для проведения переговоров.

- Чи можуть взагалі зупинити війну ті, хто заробляє на війні?

- Этот позор в последнее время видели все. Главное, что не только мы а и все украинцы,  международное сообщество. Я просто представляю чувства военнослужащих в армии, которые видят как пацанва эта, им платят 12-15 тысяч в месяц , и они видят как вся эта пацанва делит  сотни тысяч долларов на их ранах, их крови, при этом, президент и его окружение кричат о патриотизме и помощи армии.

Сейчас уже становится ясно, искусственно засекретили весь оборонный бюджет. Закрыли полностью информацию от общественности и грабили страну годами. Теперь выясняется, что грабили не полгода, как сначала думали, а уже три года это тянется. В этом коррупционном  скандале вымазаны все правоохранительные органы. И новые и старые. И все там повязанные между собой.

Самое главное - это не последний коррупционный скандал. Я сам видел перегрузку военной техники. Так вот, новая техника ничем не отличается от той, которую гонят с фронта. Ее подмарафетят, подмажут и гонят обратно. Я убежден, что эта кормушка существовала годами. Это только верхушка айсберга, которую зацепили.

Никакая ТСК эту проблему не решит. Президент должен прийти в парламент и честно сказать, как он допустил ,как Верховной главнокомандующий, что его окружение погрязло в коррупции, обворовывало страну с криками о том, что мы помогаем армии. Он должен прийти и отчитаться перед парламентом.

- Питання до всіх. Чи вірите ви, що буде доведене до кінця розслідування справи щодо корупційних оборудок в оборонці?

- Я не верю, что будет справедливое расследование с сегодняшним режимом. Они все там повязаны и объективное расследование с привлечением виновных будет только после смены власти, - ответил Юрий Бойко.

- Нынешняя власть, так же, как они не расследовали трагедию на Майдане, так же они не расследуют сейчас тот грабеж, который происходит. И мы также требуем, чтобы пока приостановили сбор военный с каждого гражданина нашей страны, пока они не отчитаются за те затраты, за ту коррупцию, и не будут наказаны виновные, - додала Наталія Королевська.