У спальних районах Харкова хочуть утилізувати ртуть [ Редагувати ]

У Харкові виступають проти створення полігона ртутних відходів. Єдине в Україні підприємство з утилізації люмінесцентних ламп, яке раніше працювало в Горлівці, планує встановити промислове обладнання не просто в межах міста, а між двома спальними районами. Докладніше - Світлана Шекера. 

Це територія, де, згідно з реєстрами, розташоване підприємство, яке займається утилізацією хімічних речовин та ліків. Екологи показують, у чому насправді полягає ця утилізація.

"Это вот таблетки, это то, что они не прикопали. Тут присыпано землей, там они валяются на поверхности, и сгорнуты все туда", - говорить Сергій Шапаренко, голова екологічної групи "Печеніги".

"Вот это вот остатки ртутных ламп здесь битые, которые еще не прибрали"

А ще шматки толю та шприци. Подекуди видно сліди згарищ. За приблизними підрахунками екологів, медичні відходи, діжки з-під таблеток, уламки ртутних ламп прикопані на території більше двох гектарів.

Рештки цих шкідливих речовин, кажуть екологи, неминуче попадуть у ґрунтові води. Поруч річка Немишля. За триста метрів садове товариство та житлові мікрорайони. Ця ж компанія, "ХарківЕко", дізналися активісти, має намір побудувати тут ще й установку з переробки люмінісцентних ламп та отримання ртуті. Дозвіл на розміщення виробництва найвищого ступеню небезпеки намагаються отримати без проходження законних процедур.

"Мы знаем, что еще летом 17 года департамент коммунального хоз-ва Харьковского горсовета согласовал так называемое заявление о намерениях о планируемой деятельности предприятия ТОВ "ХарьковЭко".Это не является законным согласованием от местного самоуправления", - Наталія Коваленко, депутат Харківської міськради.

На громадські слухання, які влаштувала компанія, екологи прийшли з плакатами. Кажуть, переробляти ртуть у межах міста неприпустимо.

"В городе невозможно обеспечить санитарно-защитную зону шириной тысяча метров. Ну просто нет такой территории. Более того, это должна быть не просто выжженная отчужденная земля, это должна быть засаженная на 50% зелеными насаждениями", - говорить Олександр Богданіс, громадський активіст.

Співзасновник підприємства "ХарківЕко", який до того займався утилізацією ртутних відходів в Горлівці, проблеми не бачить. Та й обсяги, каже, невеликі - до 15 тонн ртуті на рік.

"Наша установка позволяет обеспечить 100% герметизацию технологических газов с окружающей средой. Поэтому выбросы здесь минимальные. Если установка рассчитана на мл 200 тыс ламп, и получение из вторичного богатого сырья до 5 тонн ртути, она больше 2,5 килограмм выбросить не может. Здесь нет никакой реальной угрозы", - говорить  Михайло Ханін, співзасновник підприємства "ХарківЕко".

Громадські слухання так і не відбулися. Активісти спіймали представника Мінприроди, який приїхав з уже готовим актом про те, що громада не з'явилася. Обурені харків'яни пообіцяли звернутися до суду, щоб не допустити створення в місті полігону ртутних відходів.