У Києві волонтери влаштували притулок для безхатьків [ Редагувати ]

У столиці подружжя волонтерів влаштували притулок для безхатьків. Для цього винайняли дві квартири. Їхні мешканці переважно пенсіонери та люди з інвалідністю, які не можуть вижити на вулиці, але прагнуть змінити своє життя. Докладніше в сюжеті Катерини Сривкової.

Микола опинився на вулиці через катаракту. Чоловік не місцевий, працював доки міг. Жодних родичів у нього не лишилося, тож коли втратив зір, іти вже було нікуди.

"Як працював, жив на квартирі, все. А потім, як я не працював, вже за квартиру не було чим платити. Нема чим платити - нема де жить. Но я в останнє время там, де робив в охрані, там я на базарі я трохи проживав", - розповідає Микола, мешканець притулку.

Притулок створили саме для таких, як Микола, хто через стан здоров'я не спроможний вижити на вулиці. Люди мешкають у двох квартирах, орендованих коштом волонтерів. Одночасно тут можуть проживати 12 осіб. Олексій каже: допомагати вирішив, бо свого часу все відчув на собі.

"Я теж колишній бездомний. Я майже 4 роки прожив на вулиці. Наша ціль не просто нагодувати людину, підлічити, відновити документи. Наша ціль зробити так, щоб людина пішла з вулиці", - говорить Олексій Кучапін, засновник притулку для безхатченків "Дім милосердя".

Безхатькам допомагають відновити документи, забезпечують їжею, ліками та психологічною допомогою. Тут кожен з мешканців  намагається приносити користь, як уміє.

"Вяжу носочки. Может быть, кому-то надо будет. У нас есть кому носить", - говорить Тетяна, мешканка притулку.

Хоч і на інвалідному візку, Андрій тричі на день готує їжу для всіх мешканців притулку. Андрій теж не киянин, винаймав квартиру. Працював на будівництві, та через хворобу втратив і роботу, і житло. Колишня дружина, єдина близька людина, наразі в психіатричній лікарні. Андрій понад два роки жив на вулиці. Каже: ледь не наклав на себе руки.

"Я вже так відчаявся. Я дуже боявся не начати пити, потому шо я колись дуже сильно пив, потім я це діло забросив. Добрався я до лісу, але так получилось, шо мене просто побачили", - ділиться  Андрій, мешканець притулку.

Безхатченки можуть перебувати в притулку стільки, скільки необхідно, щоб оговтатися та обрати для себе іншу долю.

"В залежності від бажання людини ми оформлюємо її або в гереатрічний державний заклад, або шукаємо для них християнський або приватний притулок. А тих, хто в змозі заробляти гроші, але таких дуже мало, тим ми допомагаємо влаштуватись на роботу". - говорить Олексій Кучапін, засновник притулку для безхатченків "Дім милосердя".

Майже за три роки тут допомогли близько сотні безхатьків. Більшість із них пішли з вулиць.