У Франції рятують знедолених коней [ Редагувати ]

Знедолених коней рятують у французькому департаменті Орн. У місцевому притулку прихистили скакунів, над якими колись знущалися господарі. Як живеться тваринам у новому середовищі дивіться далі. 

Незрячі коні Маркус та Тіт потроху повертаються до нормального життя. Цих двох відібрали в господарів, які жорстоко з ними поводилися. Тепер вони живуть на півночі Франції, у притулку для скакунів, організованого спільнотою зоозахисників. І навіть пастися ходять лише під наглядом доглядачів.

Притулок почав діяти 5 років тому, і за цей час тут зібралося понад дві сотні коней, поні та навіть ослів, які постраждали від людських рук. Багатьох із них  колишні господарі залишили просто посеред поля, декого не поїли й не годували. Щороку мешканців притулку більшає. З ними працюють 20 доглядачів та 40 волонтерів.

"Щороку нам доводиться будувати нову стайню. Одну ми звели як місце для лікування. Тут є конструкції, щоб підіймати коней, які самі не можуть встати, а також медпункт", - говорить Давід Легран, менеджер притулку.

Половина коней, як ці незрячі Маркус та Тіт, уже ніколи не покинуть притулку. Це, або дуже скалічені долею, або ж старі тварини, які пристосуватися до нових господарів уже не зможуть. Але інша половина копитних  тут тимчасово. Спільнота радо підшукує їм дім.

"Доки не з'явився притулок, коні були розкидані по всій Франції в різних притулках. Було дуже складно організувати пошук нових власників для цих тварин, бо ми навіть не знали, які вони за характером. Сьогодні всіх коней ми перевезли сюди. Тож тепер зможемо краще розуміти особливості кожного з них і підібрати їм відповідну домівку", - говорить Віржині Фортьюн, працівниця Спільноти із захисту тварин.

Тварин новим власникам віддають вакцинованими і з усією потрібною документацією. Ціна  теж символічна. У притулку кажуть - найохочіше люди забирають ослів та поні. А ось коней прилаштувати складніше. Більшість шукає скакунів для перегонів, а жеребці з притулку, які пережили знущання, часто до цього не готові.

"Вони завітають до нас додому, щоб оцінити, чи можемо ми взяти собі поні, чи відповідаємо всім критеріям. І аж після цього запропонують нам варіанти, і ми приїдемо подивитися на них", - говорить Сильві, майбутня власниця поні.

Майбутніх господарів і умови утримання тварин перевіряють дуже прискіпливо. Працівники притулку вимагають, щоб їхнім вихованцям виділили щонайменше гектар землі, стайню з надійною покрівлею, а головне забезпечили щоденний догляд.