Війна на Донбасі: ООС повідомляє про втрати на фронті [ Редагувати ]
Про втрати на сході України повідомляють в штабі ООС. Там загинув один наш військовий, двоє поранені. За минулу добу противник вісім разів атакував позиції українських армійців. І половина з них із заборонених калібрів. Накривали вогнем опорні пункти бійців поблизу Пісків, Авдіївки, Водяного та Гнутового. Про ситуацію на півдні Донеччини розкаже Ігор Левенок.
Донеччина. Ділянка фронту на Приазов'ї. Неподалік, окуповане селище Пікузи - колишнє Комінтернове. На цьому рубежі закріпилися наші десантники. Розповідають, ворог трохи принишк.. А наші бійці жартують, напередодні провели вдалу операцію. Спалили бліндаж бойовиків, таким чином, змусили найманців до миру.
"Вони спочатку спробували його погасити, а ми їм не дали, вони тут стоять третій рік без виходу на ротацію. Я так думаю, що вони вже втомилися. Або повністю деморалізовані. Кожен тиждень, кожен місяць в них втрати по два-три чоловіка", - говорить "Акела",військовослужбовець збройних сил України.
Хлопці розповідають: ворожі снайпери - ось кого треба стерегтися.
Військовики кажуть: будь-який рух на позиції привертає увагу ворожих стрільців. Підвезти харчі - справжня проблема.
"Наші грузові Урали не могли пройти, довелось продукти підвозить болем мощним яким-то транспортним срєдством, задійствовали БТР, а получили теж обстріл, один, другий, третій раз. Ребятам очень сложно было до позицій доносить продукти, воду и те же дрова", - говорить Ігор, військовослужбовець збройних сил України.
Та хлопці не нарікають. Кажуть, війна війною. У супротивника справи значно гірші.
"Досить багато в них втрат і мало бажаючих служити. В основному або мобілізують або через пропаганду заставляють служити місцеве населення з ДНР, ЛНР", - говорить "Акела",військовослужбовець збройних сил України.
А вже на іншій позиції бійці розповідають: обстріли та ворожі кулі їх не спиняють у боротьбі за Україну. У Сергія поцілив снайпер. Поранення серйозне, та в шпиталі витримав тільки два тижні. Повернувся на передову.
"Попал в щеку получается и пуля вишла через шею, ну где-то два миллиметра не хватило до артерии. Пришлось говорить врачу, чтоб меня виписал побистрее, потому что если не випишет то я пойду в СЗЧ, просто убегу. И он меня виписал на десять дней раньше с раненим, потому что здесь мои друзья и здесь командир", - говорить Сергій, військовослужбовець збройних сил України.