Вибори-2019: як голосували українці за кордоном [ Редагувати ]

10% від ВВП і майже половина бюджету країни - саме стільки грошей торік переказали в Україну заробітчани. Це рекорд за всі роки - аж 14 мільярдів доларів, - підрахували у Світовому банку. Зараз за кордоном, за різними даними, від 5 до 10 мільйонів українців. Але...

До виборчих списків включено лише близько півмільйона. А проголосували в першому турі 31 березня лише 53 тисячі. Чому так мало? Не хотіли чи не змогли? Запитувала Олена Абрамович.

Варшава, 31 Березня. Черги під дільницею тут - від світанку. Та все одно до вечора кілька сотень людей проголосувати не встигли. Час роботи дільниці навіть довелося подовжити. Тут віддали свої голоси 4600 українців. Загалом у Польщі працювали ще 3 дільниці, 5 у Німеччині. І всюди черги.

"Приємно бачити, як багато громадян України хочуть проголосувати на виборах президента України в Естонії", - наголосила Мар'яна Беца, посол України в Естонії.

Гордитися можна було й українцями в Африці. Приміром, Люба Шара подолала 4 тисячі кілометрів із Кенії до Південно-Африканської республіки. Бо дільниця в ПАР - одна на 16 країн. "Респект усім, хто прийшов" -, написав після виборів міністр закордонних справ Павло Клімкін. І здивувався, чого ж так мало.

"У 2014 році на закордонних виборчих дільницях проголосували майже 73 тисячі українців, у першому турі цього року - ледве більше 53 тисяч. Якась гірка виходить арифметика", - зазначив Павло Клімкін, міністр закордонних справ України.

Ще гіршою арифметика видається, якщо врахувати скільки реально українців за кордоном. Державна міграційна служба говорить про понад 3 мільйони тих, хто працюють на постійній основі. А ще ж є студенти та заробітчани по безвізу. Загалом Держреєстри фіксують 6 мільйонів українських виборців!

Виходить, із цієї кількості проголосували менше... 1%! Звісно, офіційна статистика про явку на закордонних дільницях не настільки невтішна, - бо у виборчі списки внесли менше півмільйона громадян. Куди ж поділася решта? Їдемо з'ясовувати.

У Бельгії чи не найбільше наших заробітчан у Антверпені. В одному з парків зустрічаємо Назара з Івано-Франківщини. Працює по безвізу. Не голосував.

"Та просто так думав, думаю: чо буду їхати, якби знав, що хтось їхав, то поїхав би", - говорить Назар, заробітчанин з Івано-Франківщини.

А наших тут 3-4 тисячі, - каже священик місцевої української церкви. Підходили, радились, хотіли голосувати. Та після оголошення переліку документів зрозуміли - вибори не для них.

"Оскільки більшість людей тут працює на різних роботах і не мають якийсь офіційний статус - то з тої причини просто люди не могли прийти в посольство і зареєструвати себе, щоб там проголосувати", - говорить Руслан Піх, душпастир УГКЦ в Антверпені.

Пані Марія зі Львова уже 7 років, як легалізувалася і має право голосувати, але теж не поїхала. Як і чимало її земляків.

"До нас приїхали мабуть з консульства вже в останню неділю перед виборами. І так скоренько пояснили, як то можна зробити. Звичайно в останній тиждень це вже було запізно, щоб хтось їхав в Брюссель, бо ви розумієте, що ці люди приїхали заробити, то вони в першу чергу ідуть заробляти гроші", - говорить Марія, заробітчанка зі Львова.

Реєструватися, як виборці, змушені всі, в кого не постійний дозвіл на проживання, а на рік чи півроку. Або ж хто просто за кордоном тимчасово - на навчанні або по безвізу.

Для початку, мінімум за тиждень до виборів потрібно приїхати до українського консульства. І вже тут або стати на консульський облік, або подати заяву про тимчасову зміну місця голосування. Дві різні процедури, два різні пакети документів. І вже сам цей факт заплутує і відлякує багатьох людей.

У Брюсселі голова виборчої комісії під час першого туру запевняв: приїхати і подати заяву на зміну місця голосування можуть усі. І навіть у вихідний.

"Ми, якщо я не помиляюсь, 142 заяви прийняли - і всі ці люди зараз в списку виборців: і заробітчани, і люди, які приїхали на лікування, і ті, хто приїхав на симпозіум, на 2-3 тижні", - говорить Олександр Мороз, голова виборчої комісії у королівстві Бельгія.

Та перед другим туром риторика змінилася. Заяви приймати чомусь перестали:

"Всі ці питання вирішуються через консульський відділ в Києві! - Чому ви могли робити це в першому турі, в а другому не можете? - Інструкції, які ми отримуємо, ми працюємо по них".

Що саме змінилося в інструкціях, голова комісії не зміг толком пояснити ні нам, ні людям, які приїхали подати заяву.

"Мені сказали, що не можуть поставити на консульський облік, тому що я тимчасово тут знаходжуся, відповідно ви теж не можете прийняти від мене заяву - що тепер робити?"

Треба було подбати про це ще в Україні, - каже голова комісії. Попри той факт, що до офіційного оголошення другого туру 8 квітня заяви не приймалися.

"Я, наприклад, була у Києві, так? Я проголосувала 31 числа. Третього я сюди приїхала. Я не знала, чи взагалі буде 2 тур, як я могла зареєструватися в Україні?", - говорить Анна, киянка.

Занадто складна процедура реєстрації - головна перешкода на виборах для наших громадян за кордоном.

"25% були через процедурні. Реєстрації були дуже складними. І цей приклад, що треба до виборів приїжджати і реєструватися і тоді треба другий раз приїжджати голосувати, як то бачимо, як скажімо, брати, наприклад Канаду - в Канаді є 3 дільниці, де треба кілька годин добиратися", - зазначає Павло Ґрод, президент Світового конгресу українців.

Спростити усе могла б електронна реєстрація. Віолета Москалу - доктор філософії, викладає в університеті Франції. І паралельно бореться за зміну виборчих законів на Батьківщині.

"Є вже один законопроект в Верховній Раді 153 - який передбачає можливість якраз подачі заяви з тимчасової зміною адреси для голосування для тих, що за кордоном, не їхати в посольство - тобто, втратити цілий день і знову великі гроші, а зробити це онлайн", - говорить Віолета Москалу, засновниця фундації Global Ukraine.

Ще один проект закону, каже Віолета, - про можливість голосування поштою, як це давно працює у Франції. Втім, така практика в країнах, де можуть масово скуповувати голоси не спрацює, - запевняє депутат з Молдови. Там таку систему вже тестували.

"Нет доверия к этим новшествам, потому что всегда есть какое-то подозрение - вдруг кто-то будет это использовать и откуда ты знаешь, этот конверт откуда пришел, кто голосовал - тот гражданин или другой за него", - переконаний Валерій Гілецький, представник молдовської делегації в ПАРЄ.

Виходом для Молдови стало відкриття додаткових дільниць - не лише в консульствах та посольствах, а й на території шкіл і навіть магазинів.

"С помощью посольств и с помощью вот этой предварительной регистрации мы выяснили, где больше молдаван проживает. Например, если говорить о Западной Европе, - у нас больше всего Молдаван в Италии. У нас в Италии, по-моему, 25 избирательных участков", - говорить Валерій Гілецький представник молдавської делегації в ПАРЄ.

Україна, натомість, відкрила в Італії лише 4 дільниці! Загалом, за кордоном їх 101. Пропускна здатність усіх до 300 тисяч людей. Це навіть менше, ніж кількість зареєстрованих виборців.