Закон про мову, російські паспорти та безвіз: Клімкін прокоментував головні події тижня [ Редагувати ]

Міністр закордонних справ Павло Клімкін в ефірі телеканалу "Інтер" прокоментував ситуацію з російськими паспортами, яка склалася на Донбасі, розповів про українських політв'язнів в Росії, про конфлікт з Угорщиною, про заяву щодо Шенгену та мовний закон в Україні.

- Як ви оцінюєте рішення Путіна? Чому він вирішив роздавати російське громадянство саме зараз? Та чим це загрожує?

- Рішення очікуване, вони готували інфраструктуру вже протягом двох років і ці пункти видачі в Ростові. Про це все відомо. По-друге в Кремлі розуміють, що проросійський простір вони тут не створять. Вони подивилися на результати виборів і зараз вони піднімають ставки. Звичайні дії для новообраного президента. Вони вагаються між двома варіантами: Придністров'я та Абхазія. Це також все зрозуміло. Я хотів би всім сказати, щоб всі почули: "не беріть ці паспорти". Чому? Звичайно, це втручання в наші справи, звичайно, це протизаконно, але слухайте, хто буде ці паспорти визнавати? Тому, спочатку добре поміркуйте і не відбирайте у себе майбутнє.

- Що наша держава готова робити у відповідь? Та чи є консолідована позиція Заходу, щоб допомогти Україні?

- Позицію Заходу і заяви всі бачили на Раді безпеки. Не будемо обмежуватись заявами: ми зараз працюємо над тим, щоб перше - створити хвилю тиску на Росію, друге - відповідні санкції.

- Чи реально розраховувати, що Кремль може й відкотити назад цей крок із паспортами? Або це вже остаточне рішення, яке може надовго змінити саму логіку протистояння, якщо в ОРДЛО з'являться вже не просто російські війська, а десятки тисяч громадян Росії?

- Я думаю, що Кремль буде гратися. Може він і скаже, що загальмує це на певний час, але це буде продовжуватися. І, я вважаю, він це робитиме не тільки по відношенню до окупованих територій, а й щоб створити привід потім для втручання. Що робить Кремль? Він з одного боку заморожує ситуацію, а з іншого - створює привід. мова іде про те, щоб послабити Україну. Але у нас також є оперативні ідеї, ми працюємо.

- Чи є новини про наших полонених у Росії?

- Ми створили хвилю тиску і його недостатньо і тому ми задіюємо юридичні інструменти, зокрема міжнародний трибунал морського права, який розглядатиме ці питання 11-12 травня. росія намагалася вистрибнути і казати, що там немає відповідної відповідальності і це не вийшло і таким чином ми зламали гру.

- Напередодні президент Франції Макрон зробив гучну заяву щодо Шенгену. Мовляв, шенгенський простір потрібно реформувати та скоротити кількість країн, що користуються вигодами системи відкритих кордонів. Взагалі тенденція в Європі зараз така, що дедалі більше політиків піддають сумніву чинну міграційну політику ЄС. Чи може це якось негативно вплинути на український безвіз?

- Українському безвізу точно нічого не загрожує. Це 100%. Розмови про Шенгенівську зону ідуть уже мінімум 3-4 роки. але якщо ви починаєте від чогось захищатися, це не найкраща тактика. В Європі це розуміють. Вони мають зрозуміти, як знайти відповідь на цю міграційну хвилю і поставити ще два кордони - це не відповідь. Сподіваюсь, що в країнах ЄС це дуже скор зрозуміють. І відповідь має бути європейська, ні французька, ні німецька, вона має бути європейська.

- Ваш колега з Угорщини вкрай нервово відреагував на новий закон про державну мову, який ухвалила Верховна Рада. Каже, що цей закон неприйнятний. Що це означає? Ми на порозі нової кризи у відносинах з Угорщиною?

- Я думаю, що це абсолютно свідомо на фоні внутрішньополітичної лінії, на фоні проблем Угорщини з Брюселем. Це свідома лінійна конфронтація. Але перше - якщо ви реально почитаєте закон, а угорці не мали такої можливості, то це закон, який треба виконувати позитивно, по друге, ми завжди казали, що нам не потрібно робити угорців менше угорцями. Те, що вони мають вивчити це українська мова і розуміння, в якій країні вони живуть. Я пропоную зробити нормальний закон про використання мов національних меншин і всі ці питання там вирішиимо. Так точно можна зробити і це не складно.