Війна на Донбасі: українське військо зазнало втрат [ Редагувати ]

І до подій на фронті. В українському війську знову втрати. Один армієць загинув на Сході минулої доби, ще один  зазнав поранень.

За даними штабу операції об'єднаних сил, протягом доби, ворог 13 разів відкривав вогонь по позиціях ЗСУ. Із заборонених мінометів 120 калібру російські найманці били на Луганщині. На інших ділянках вели вогонь із гранатометів, бронетехніки та стрілецької зброї. Сьогодні зранку окупанти поновили обстріли Гнутового, минулося без втрат. Вогнем у відповідь українські бійці знищили одного бойовика, чотирьох поранили. Репортаж із прифронтового Зайцевого від Руслана Смєщука. 

Передові позиції під тимчасово окупованою Горлівкою, контрольована українськими військовими частина селища Зайцеве. На його околицях майже не залишилося цілих будинків. Усі потрощені постійними ворожими "прильотами".

Позиції української армії тут оточені укріпленнями бойовиків одразу з декількох боків. Вони починаються ось на тому териконі, і далі отак обгортаючи ідуть суцільним фронтом. Тож чекати на обстріл тут можна одразу з декількох напрямків.

На провокації російських найманців зі стрілецької зброї українські солдати вже майже не зважають. Значно небезпечніші за них - реактивні гранати та міни. А ось ними вже кілька днів ворог не атакує, - розповідає Олексій. І додає, що це - нервує.

"Ведутся обстрелы миномета, но сейчас, два дня уже тишина, затишье такое - и очень страшно. Надо прислушиваться к каждому шороху", - розповідає Олексій, військовослужбовець ЗСУ.

Олексій - перші місяці на війни. Сам хлопець із Сєвєродонецька. У Зайцеве потрапив на початку лютого. Каже, спершу було дуже неспокійно та лячно. Але тиждень за тижнем на передовій - і він призвичаївся.

"Звикаєш потихеньку. Перший тиждень було страшно. Коли перша міна розірвалась - було страшно, ховався від осколків. Ніде не лазив. щоб не потрапити на розтяжку, або ще щось", - зізнається Олексій, військовослужбовець ЗСУ.

Поки на цій ділянці фронту відносна тиша - хлопці посилюють укріплення. Усе вкрай обережно.

"Проводимо окопні роботи, будуємо бліндажі, укріплюємо. Тихо, навіть занадто тихо. - А це погано, коли тихо? - Да! Незвично. Коли звикаєш до постійних обстрілів, а потом така тиша - то дуже насторожує", - зазначив Вадим, військовослужбовець ЗСУ.