У Брюселі обговорили хто очолить європейські інституційні питання [ Редагувати ]
Хто буде замість Юнкера, Могеріні, Драгі та очолить європейські інституції питання, яке спровокувало чималу суперечку серед європейських лідерів. Обговорити цю тему вони зібралися у Брюсселі напередодні, і, виявилося, у всіх на це питання свої погляди. Чому - розкаже Олена Абрамович.
Головну посаду у Брюсселі - крісло президента Єврокомісії - має зайняти кандидат від партії, яка набрала найбільше голосів. Керуватися таким принципом, як найбільш демократичним, у ЄС вирішили на передостанніх європейських виборах. І саме таким чином тоді цю посаду отримав Жан-Клод Юнкер. У тому, що процедуру треба зберегти, Юнкер не сумнівається.
"Важко знайти хоч щось, чого я не знаю щодо ЄС. І так як було минулого разу, коли один із головний кандидатів став президентом Єврокомісії, так буде і цього разу", - говорить Жан-Клод Юнкер президент Єврокомісії.
Підтримує такий підхід і німецька канцлерка Ангела Меркель. Саме німець Манфред Вебер і є лідером Європейської народної партії, яка традиційно отримала найбільше голосів на виборах. Втім перемога ця була далеко не блискучою і тепер партія має шукати додаткових партнерів по коаліції, аби назбирати більшість голосів.
"Європейська народна партія готова на всі необхідні компроміси, тому що ми знаємо, що не отримали велику перемогу. Ми втратили крісла. Але все одно залишаємось першою партією. Саме тому готові до перемовин", - говорить Манфред Вебер, головний кандидат на пост президента Єврокомісії.
Та проблема навіть не в тому, втратила Європейська народна партія голоси чи ні, а в самому кандидаті, вважає французький президент Еммануель Макрон. У Вебера бракує урядового досвіду і харизми, натякає він.
"Для мене ключовим є те, що люди, які займають найчуттєвіші посади нашого проекту, мають бути найбільш харизматичними, креативними та компетентними. Це все. Інших критеріїв у мене немає. На чотири посади ми маємо знайти баланс, врешті-решт. І важливо, щоб був гендерний баланс - два чоловіка і дві жінки", - говорить Еммануель Макрон, президент Франції.
Макрон радше бачив би екерівником Єврокомісії переговірника ЄС щодо Brexit, француза Мішеля Барньєабо. Або нинішнього віце-президента Єврокомісії голландця Франса Тіммерманса. Чи зрештою комісара ЄС з питань конкуренції від Данії Маргрете Вестагер. Свою позицію до Макрон доніс і до Ангели Меркель.
"У мене були двосторонні переговори з Еммануелем Макроном. Не секрет, що він не підтримує концепту "головного кандидата". І, звісно, нам треба зараз якось з цим жити. Усім треба зараз радитися. Тож ми погодилися, що ухвалити рішення сьогодні ми не можемо", - Ангела Меркель, канцлер Німеччини.
Радилися на двосторонніх перемовинах та маленькими групами лідери чи не усіх країн за винятком Італії. Прем'єр-міністр Джузеппе Конте ні з ким не зустрічався стосунки Рима та Брюсселя зараз вкрай напружені. Тож Італія цього разу може лишитися без крісел, хоча наразі італійці обіймають три ключові посади в ЄС: Антоніо Таяні в Європарламенті, Федеріка Могеріні керує дипломатичною службою, а Маріо Драгі - Європейським центробанком. Хто посяде їхні та інші крісла - лідери мають вирішити до кінця червня.