У Гонконзі тривають масові протести [ Редагувати ]
У Гонконзі вже майже тиждень тривають наймасовіші за останні 22 роки протести. Люди обурені намірами влади ухвалити закон про екстрадицію до материкового Китаю. Вони вважають, що це ставить під загрозу базові свободи та права жителів автономії. В рамках цього закону Пекін зможе безпідставно переслідувати усіх "незручних" режиму людей. Чи зможе народний спротив змінити наміри влади, розбиралася Аліса Орлова.
Кампанія проти сумнівного законопроекту про екстрадицію розпочалася у неділю 9 червня. Тоді понад один мільйон людей - приблизно одна сьома жителів Гонконгу - вийшли на марш протесту. Це стало найбільшою демонстрацією в автономії з 1997 року, коли колишня британська колонія повернулася до Китаю.
"Ми маємо протистояти цьому жахливому закону. І зробити усе можливе, аби його не прийняли. Він порушує наші права та свободи. Щойно цей закон набуде чинності - ми усі автоматично опинимося у зоні ризику", - говорить Тобі Чоу, протестувальниця.
Відтоді акції не стихали. Найбільше загострення відбулося у середу 12 червня. Цього дня законодавці мали обговорювати суперечливий законопроект. Аби завадити їм, десятки тисяч активістів заблокували головні вулиці навколо урядової будівлі у центрі мегаполіса. На марш вийшли із парасолями - символом революції Парасольок у 2014. Протестувальники намагалися проникнути на територю міської асамблеї та жбурляли цеглини в будівлю Законодавчої ради. Правоохоронці у відповідь застосували гумові кулі, сльозогінний газ та водомети. Парламентарі натомість друге читання документа відклали на невизначений термін.
Новий закон дозволить екстрадицію осіб, яких влада материкового Китаю, Тайваню та Макао звинувачує у злочинах. І це попри те, що збереження незалежної судової системи було однією з основних умов переходу колишньої британської колонії під суверенітет КНР в 1997 році.
"Я приєдналася до маршу щоб боротися за свободу. Вона за правом належить народу Гонконга. Батьківщина колись обіцяла, що ми будемо мати " одну країну, але дві системи ". Але тепер, - за правління Сі Цзіньпіна, Керрі Лам і Джон Лі, - нашу свободу цим законопроектом поставили під величезну загрозу", - говорить Дороті Лю, протестувальниця.
Протестувальники вважають, що у разі прийняття поправок будь-який житель Гонконгу може стати об'єктом забаганок правової системи Китаю, де верховенство закону стоїть нижче, аніж влада правлячої партії. Люди побоюються, що таким чином Пекін зможе переслідувати біженців з материка, які свогО часУ критикували владу Піднебесної і тепер ховаються від каральних заходів у Гонконзі.
"Материковий Китай зробить що завгодно, аби тільки встановити тут у Гонконзі свою диктатуру. Щоб без зайвих перешкод заарештовувати тут "незручних" для режиму людей", - говорить Брюс Лу, протестувальник.
Натомість уряд наполягає проект "заткне діри" в законодавстві, і Гонконг перестане бути притулком для злочинців. Ініціатива виникла після того, як 19-річний житель Гонконгу вбив свою 20-річну вагітну подругу, коли вони відпочивали на Тайвані в лютому минулого року. Чоловік втік до Гонконгу і його не змогли видати на запит влади Тайваню, - оскільки між ними не існує договору про екстрадицію.