На Кіровоградщині влаштували етноекспедицію [ Редагувати ]

Унікальні експедиції проводять етноактивісти на Кіровоградщині. Вони їздять найвіддаленішими селами та містами своєї області та довідуються від старожилів про давні звичаї та обряди. Усі секрети старовини Кіровоградщини - далі в сюжеті. 

Це відео з архіву команди проекту "Баба Єлька". Активісти їздять селами Кіровоградщини і відвідують довгожителів - записують пісні, спогади, звичаї та обряди. "Баба Єлька" - це збірний образ. Ім'я обрали на честь однієї з прабабусь етноактивісток.

"Баба Єлька це метафора, образ бабусі, яка співала, випікала хліб наш предок, бабуся, яку ми любимо і пам'ятаємо", - говорить Інна Тільнова, співавторка проекту "баба Єлька".

До них, розповідають жінки, доєдналися фотографи та місцеві краєзнавці. Тепер з так званих "експедицій" привозять відеозаписи. Пісні та спогади місцевих довгожителів розміщують у соцмережах. Найбільший скарб - пісні. Їх назбирали вже майже чотири сотні. Запевняють деякі з них не знайдеш у жодному пісенному довіднику.

"Батько прощається з нареченою, записали цю пісню в Новомиргороді, Златопіль ( співає) ой Боже ж мій милостивий, шо то за день", - співає Світлана Буланова, співавторка проекту "баба Єлька".

Окрім пісень, звичаїв та обрядів, етноактивісти збирають навіть рецепти страв. А ще сотні автентичних побутових речей. як ось цей, так званий "пісний рушник". Його вишили майже століття тому.

"Він вишитий сірими нитками, а це означає під час посту не можна було вкітчувати або вбирати ікони вишитими рушниками, яскравими фарбами, тому такий приглушений колір", - говорить Інна Тільнова, співавторка проекту "Баба Єлька".

Таких експедицій етноактивісти провели вже понад два десятки. Кажуть, найбільші знахідки - ще попереду, адже Кіровоградщина досі мало досліджена фольклористами.