Кінець парламентської каденції: яку політичну спадщину депутати залишили Україні [ Редагувати ]

Верховна Рада восьмого скликання доживає останні дні! Пленарних засідань більше не буде. Депутати навіть позабирали картки для голосувань і таблички зі своїх робочих місць. Так би мовити, на сувеніри.

Але все ж обранці залишили країні набагато більше, ніж забрали з собою. Мої колеги оцінили політичну спадщину цієї Ради. Згадали і хороше, і погане.

Тут голосували за зовнішній курс держави, переписували Конституцію, міняли прем`єрів, ухвалювали реформи та бюджети. Інколи - навіть вночі.

Обраний на позачергових виборах, після Революції гідності, цей парламент на старті - отримав колосальний рівень довіри.

"Все таки, ця Рада не виправдала тих очікувань, які були", - зазначив Сергій Власенко, народний депутат, "Батьківщина".

Люди "з народу", комбати, герої Майдану - і разом із ними в парламентські двері увійшли і досвідчені політики. Цей склад Ради став досі явищем небаченим: строкатим та дуже неоднорідним. Велика європейська коаліція посипалася через рік. Після трагічних подій - у серпні 2015 року. Тоді у Раді голосували за зміни до Конституції щодо децентралізації і пропонували особливий статус для Донецької і Луганської областей. А під стінами - тривало побоїще.

Радикали вийшли із коаліції наступного ж дня. Через півроку - більшість покинула "Самопоміч" та "Батьківщина".

"Цей парламент з самого початку був зарейдений коаліцією, а фактично командою Порошенка. Я не бачу, що йому вдався безпековий блок, було дуже багато формальних реформ, але я не бачу позитивних зсувів в економічному плані, так, частково виконаний гуманітарний блок", - наголосив Андрій Білецький, народний депутат, позафракційний.

Ця рада ухвалила цілу низку хоч і потрібних, але водночас - суперечливих реформ. Судову, пенсійну та медичну.

"Я б дуже хотіла, щоб люди розуміли, що медична реформа і бездіяльність, безвідповідальність уряду - те, що українці бачать останні роки в медичних галузях. Це різні речі, закон про медичну реформу формує умови, коли людина звертається до лікарні, буде безпосередньо оплачувати ті послуги, за операції саме національна служба здоров'я", - говорить Ірина Сисоєнко, народний депутат, "Самопоміч".

Тут створили НАБУ та САП, дали "зелене світло" Державному бюро розслідувань та Антикорупційному суду. А паралельно з невтомною антикорупційною боротьбою народні обранці восьмого скликання дивували весь світ своїми... деклараціями. Із підматрацними горами готівки, яхтами, маєтками, колекціями вин та святими мощами...

"Це був парламент не народу України, це був парламент, який був приватною власністю Порошенка і його корупційного оточення. Вони мали в парламенті, побудовану на корупції, підкупі, роздачі бюджетних грошей більшість, і ця більшість за 5 років довела країну до крайньої бідності. І те, що я бачила - що робив цей парламент - він тотально порушував регламент, голосував лобіські і корупційні закони, він приймав бюджети проти інтересів і справедливості щодо людей", - наголосила Юлія Тимошенко, народний депутат, "Батьківщина".

А ще парламент цього скликання став рекордсменом із... законодавчого спаму. То хотіли заборонити матюки, то узаконити отченаш. Інший рекорд цієї Ради - це вкрай низький коефіцієнт корисної дії. Працювали обранці мало та неохоче, а от відпочивали - забагато. І порожня зала стала явищем звичним. А особливо в останні пів року! Депутатів під куполом не було - всі помчали на передвиборчі перегони.

Виборчий кодекс, який скасовує "мажоритарку" і запроваджує відкриті партійні списки, по суті, став єдиним законодавчим спадком останніх місяців. Документ розглядали з травня, і лише вчора - дійшли фіналу.

З 17-ї спроби обранці повернулися до поправок робочої групи. Година умовлянь, криків, пере-переголосувань - і кодекс - ухвалено.

"Избирательный кодекс принимался с грубейшими нарушениями закона, президент Зеленський обещал, что он не подпишет ни один закон, который принят с нарушениями. "Мажоритарка" - преступление нашей страны, но все время идти по трупам законов для того, чтобы достигнуть какой-то светлой цели, - я считаю неправильно", - заявив Вадим Рабінович, народний депутат, співголова партії "Опозиційна платформа - За життя".

"Моя поправка не была учтена, что касается борьбы с "двойниками". Я не голосовал за эту версию избирательного кодекса, я остаюсь сторонником старой системы, в том числе мажоритарной", - заявив Іван Фурсін, народний депутат, депутатська група "Воля народу".

Новий виборчий кодекс набуває чинності з грудня 2023 року. Якщо, звісно, його ще не змінять. Закон передбачає 5-відсотковий прохідний бар'єр. А кожна партія висуватиме два типи списків: один - у загальнодержавному окрузі, другий - у виборчих регіонах.

"Народ буде обирати місце кандидата в списку, все дуже просто - бюлетень, перша графа - за політичну партію, друга - за кандидата від партії, і український виборець буде піднімати і пересувати в цьому списку того кандидата, якому довіряє", - говорить Леонід Ємець, народний депутат, "Народний фронт".

"Для Верховної Ради "мажоритарки" не буде, для обласних рад - "мажоритарки" не буде, вона залишиться у містах з населенням до 90 тисяч. Там може бути кілька "мажоритарників" від одного і того самого округу, і залишиться у селах", - наголосила Тетяна Острікова, народний депутат, "Самопоміч".

Окрім виборчого кодексу, в останній робочий день Верховна Рада спромоглась навіть провести позачергове засідання. І нарешті посилити кримінальну відповідальності за злочини проти дітей, який у народі назвали "законом про педофілів".

"Запровадити найжорсткішу відповідальність за сексуальних маньяків, мінімум 15 років тюрми без права дострокового звільнення, пожиттєвий нагляд правоохоронних органів за цими злочинцями, відкритий реєстр педофілів, хімічна примусова кастрація педофілів", - заявив Олег Ляшко, народний депутат, "Радикальна партія".

А ще насамкінець обранці залишили кадрові питання. Вони мали звільнити міністра закордонних справ Павла Клімкіна і призначити Вадима Пристайка. Але в цьому питанні обранці проявили послідовність - і традиційно провалили ініціативу новообраного президента.