Без води: прифронтовий Лисичанськ опинився на межі комунальної катастрофи [ Редагувати ]

Стотисячне місто, яке живе між двох фронтів! Фронту воєнного і фронту комунального, - йдеться про Лисичанськ. Тамтешні люди вже звикли до сусідства з війною. Та останній тиждень їхнє життя стало просто нестерпним. У місті почалася посуха - там майже на тиждень відключили воду за борги!

Зараз ситуацію начебто владнали. Та чи надовго? Руслан Смещук, який повернувся з Лисичанська, каже: місто на межі комунальної катастрофи!

Прифронтовий Лисичанськ. До лінії зіткнення - напряму - звідси менш ніж 20 кілометрів. У сиру й туманну погоду, от як зараз, можна навіть розриви почути, коли працюють артилерійські калібри. І по-сусідству з війною - тут, у місті, живуть 100 тисяч людей. А з минулого тижня городянам додали нових проблем. У Лисичанську перекрили водогін і каналізацію.

"Вот что они делают - подо мной дите полгода. Как его искупать? А нас никто не знает. Платить - платим. Что это за руководство?", - обурена Раїса Федорівна, жителька Лисичанська.

Люди, які звикли до непростого життя поблизу лінії фронту, звісно, мають запаси всього що тільки можна. Зокрема, й води. Та вже минулої неділі - вони почали закінчуватися.

"Набрали, запаслись. Влажные салфетки. Тем, что есть - тем и пользуемся. Запасы закончатся - тогда уже в магазине покупать", - говорить Сніжана, жителька Лисичанська.

Найгірше було старим людям та сім'ям із маленькими дітьми. Міська влада пустила водовози на вулиці міста, та на всіх води не вистачило.

"Вот я живу в своем доме - инвалид. Это все! Ни поднять, принести не могу. Как-нибудь набрала там в бочечке - и купаюсь", - скаржиться Лілія Миколаївна, жителька Лисичанська.

"Тяжело было - и морально и физически. Носить ее, добывать было тяжело. Это очень неприятно - никому не пожелаешь. К источникам ездили с друзьями, знакомыми на личном транспорте", - розповідає Ірина, жителька Лисичанська.

Причиною такої посухи стали борги місцевого водоканалу за електроенергію. Чиновники кажуть: жителі заборгували понад 80 мільйонів гривень.

"Та ее каждый месяц закрывают - эту воду. И говорят, что там задолженность. А сейчас еще ее хотят повысить эту воду на 40 рублей. Тогда вообще никто платить не будет", - обурюється Віктор, житель Лисичанська.

Місцеві чиновники звернулися по допомогу до обласних. І в середу ввечері - Лисичанську нарешті дали воду.

"С области было выделено один миллион гривен. Все эти деньги были направлены на погашение задолженности за электроэнергию", - наголосив Андрій Якимчук, заступник міського голови Лисичанська.

Проте, щойно вода пішла в систему - та не витримала. Одразу сталося кілька поривів. Тож воду знову перекрили, а водогін взялися лагодити. Проте і становище самого комунального підприємства не набагато краще, аніж іржаві труби.

"Четыре месяца задолженности. Полное. Работать некому - люди тикают. Вон, два человека осталось из пяти бригад. Все! Было 25. Канализации вообще нет - кроме дежурных. И то из дежурных четыре осталось", - зітхає Микола Максимов, начальник відділу магістральних водогонів "Лисичанськводоканалу".

Кадровий дефіцит, застарілі комунікації, постійні аварії, а ще безгрошів'я і борги. Схоже, війну із комунальними бідами Лисичанськ поки що програє.

І хоча водогін запрацював і зараз система наповнюється водою, наступне відключення може бути вже за декілька тижнів. Схоже, Лисичанськ взагалі живе напередодні великої інфраструктурної кризи. І якщо це станеться - єдиною надією містян стане Сіверський Донець та навколишні струмки.

"Не хватает средств коммунального предприятия оплачивать в полном объеме за электроэнергию. Сейчас мы получили предупреждение на 8 ноября, что будет "обмеження постачання електроенергії водоканалу". Постараемся приложить все силы, что бы этого не случилось", - зазначив Андрій Якимчук, заступник міського голови Лисичанська.

Найгірше - якщо водогін перекриють під час морозів. Тоді прифронтове місто може стати зоною справжнього техногенного лиха.