Мешканці київських "хрущовок" стали заручниками війни за підприємство [ Редагувати ]
Мешканці двох київських "хрущовок" стали заручниками війни за підприємство, на балансі якого перебувають будинки. Попри регулярну оплату комунальних послуг, понад 100 квартир відключили від гарячого водопостачання та опалення. Куди поділося сплачене за комірне та хто врятує мешканців від холоду? Дізнавалася Ольга Клюєва.
"Я сижу и просто плачу. Чесно".
Перевіряти, чи теплі батареї - марна справа. Жителів двох будинків на столичній Татарці попередили, що опалення вмикати не будуть.
"Вже пролітає перший сніг , и може покриється сьогодні все снігом покриє і морози почнуться замерзання тепломережи водопроводу", - говорить Олександр Коваленко
Та скаржитись нема куди. Експериментальний механічний завод, якому належать "хрущівки", переходить з рук в руки і нові господарі від проблемних будинків просто відмахуються.
"Мы в этом городе живем, но ми не киевляне, мы какие-то крепостние експерементального завода", - говорить Катерина Іванова .
Холодна, аварійна бойлерна та прогнилі труби, які не ремонтували десятиліттями. Вимагати від теплоенерго включити опалення неможливо, - адже будники належать підприємству. Саме на його рахунки мешканці регулярно платили за комуналку. Звідки взявся борг за тепло і куди ділися сплачені гроші їм ніхто не пояснює.
"Куда делись 920 тысяч которые мы заплатили за отопление которые мы платили, пусть два хозяина разберутся между собою", - говорить Валентина, мешканка будинку без опалення.
Столичні комунальні служби також не можуть взяти будинки на баланс, адже вони належать підприємству. Теплопостачальники відмовляються увімкнути тепло за борги, адже завод відмовляється їх сплачувати.
"Больше трех сот человек заложники ситуации".
Мешканці бояться не дочекатися тепла і скуповують електронагрівачі. Що буде, коли понад сто квартир будинків зі старою проводкою їх увімкнуть, уявити не важко. Мережа не витримає.
"Мы понимаем что из этого последует конечно пожар".
Ми не змогли зв’язатися з жодним представником заводу боржника, телефони не відповідають, за юридичною адресою офіс відсутній. Керівник заводу одного разу вийшов з мешканцями на зв’язок в інтернеті і оголосив свій вирок.
"Я каждый месяц плачу и вот в итоге что я получаю. На этой ноте разрешите откланяться. Тепла не будет".
Це було останнє повідомлення, яке керівник підприємства відправив мешканцям у групу в соцмережі. Люди у розпачі і не знають де і в кого тепер шукати допомоги.