Атака фосфатів: чим небезпечна побутовая хімія? [ Редагувати ]

Отрута в побутовій хімії. Полиці магазинів завалені мийними засобами, що викликають тяжкі захворювання. А все через наявність в їхньому складі фосфатів, що шкодять і здоров'ю людини, і довкіллю. Днями Верховна Рада відмовилася запровадити заборону на використання таких речовин у мийних засобах. Тож боротися за власне здоров'я та екологію - українцям доводиться самим. Як саме? І чим так небезпечні фосфати? Розбиралася Ксенія Барвіненко.

Дерматит, захворювання нирок і тяжкі отруєння. Вони впливають на формулу крові, на роботу нирок, печінки мозку І причини цих хвороб - на кожній кухні та в кожній ванній.

Наша білизна не звільняється від цих страшних хімічних речовин. Яка загроза криється за рекламою, що обіцяє відіпрати найскладніші плями та до блиску відчистити тарілки? І як пральний порошок - може отруїти озера та ріки.

"Ми маємо те, що маємо. Оці зелені дуже зелені водосховища".

Фосфатна побутова хімія отрута, за яку ми платимо, довіряючи рекламі. Полиці магазинів заповнені десятками мийних засобів. На кожному яскраві етикетки з відіпраними або відмитими речами. А от про найголовніше про склад того, що міститься в упаковці чи пляшці написано дрібним шрифтом на звороті.

В миючих речовинах порошках, які застосовуються на сьогднішній день до 30% вмість фосфатних сполук

Фосфатні сполуки - забезпечують, власне, процес прання: видаляють забруднення, утворюють піну, пом'якшують воду і тканину. Та водночас проникають так глибоко, що навіть 10-тиразове полоскання не вимиє фосфатів із волокон.

"Вони можуть стати причиною якихось дерматитів, у осіб яку страждають на алерргічні захворювання", - говорить Сергій Недашківський, доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Те саме і з засобами для миття посуду. У рекламі білосніжна піна й чистота, а насправді - отрута.

"Чтобы нормально выполоскать посуду это надо 20 раз полоскать".

Та отруюють фосфати не тільки організм людини, а й довкілля. Потрапляючи у воду, викликають цвітіння.

"Потапляння в природу фосфатів - це як добриво для зростання водоростей. Вони наносять велику шкоду природі, воді, це і зменшення рівня кисню, і інші хімічні речовини виділяються, які не дають і рибі нормално існувати, тобто нарушений повністю екологічний цикл", - говорить Дмитро Новицький, генеральний директор "Київводоканал".

Тут в мене звичайний пральний порошок. Таким користуються мільйони українців. Як вказав виробник, вміст фосфатів не перевищує 15% на сто грамів. Стільки ж потрібно для одного прання. А значить у воду потрапить 15 грамів фосфатів. 

Один грам фосфатів провокує розростання від 5 до 10 кілограмів синьозелених водоростей. Тож фактично одне прання може стати причиною - появи вісімдесяти кілограмів водоростей. Тим паче, що концентрація фосфатів у воді перевищує норму в кілька разів.

"За рахунок мийних засобів іде основне надходження фосфору. Ми робили оцінку по басейну Дніпра і порахували, що у нас три основних міста - Київ, Дніпро і Запоріжжя забезпечують 25%, тобто четверту частину загального забруднення фосфору у межах басейну Дніпра", - говорить Наталія Осадча, завідувач відділу гідрохімії українського гідрометеорологічного інституту.

А це Бортницька станція аерації. Сюди надходять стічні води з Києва. Тут навіть не потрібні лабораторні аналізи, щоб зрозуміти: перевищення значні. Замулене дно, зелена від водоростей вода, сморід.

"За нормами має бути 0,8 міліграма на літр, на сьогоднішній день - в 2013 році ми дивилися було 15 міліграмів на літр, то зараз це вже за 20, 22-25 мілілітрів", - говорить Дмитро Новицький, генеральний директор "Київводоканал".

І щороку концентрація фосфатів - зростає. Стічні води можна було б очистити хімічно:

"Азоту видаляється 35% фосфору тільки 20, а якщо ми перейдемо на третинний рівень очищення фосфору буде видалятися 75 відсотків, азоту - 90", - говорить Наталія Осадча, завідувач відділу гідрохімії українського гідрометеорологічного інституту.

Та на таку модернізацію очисних споруд у водоканалів - грошей немає. Бо на це потрібні мільйони. Інший варіант нібито реалістичніший. Обмежити кількість фосфатів у побутовій хімії.

Юлія користується лише екологічними мийними засобами. Бо агресивна побутова хімія - викликає в неї алергію.

"Вы знаете я пользуюсь этими средствами уже 10 лет и мне кажется что надо забодиться об окружающей среде. Конечно, есть разница, это выше качество, понятно что где-то дороже, и лучше отстирывает однозначно", - говорить Юлія Тюленінова, користується екологічними мийними засобами.

Зазвичай безфосфатні мийні засоби мають на упаковці спеціальну позначку. Але експерти радять дивитися склад побутової хімії - на звороті.

Тут в мене рідина для прання та для миття посуду. На упаковці вказаний склад - близько десяти елементів. як не загубитися в цьому переліку та розпізнати в ньому фосфати йдемо дізнаватися у експерта.

"Вітаю вас! - Вітаю! - Отже чи є тут фосфати?".

"Якщо виробник дійсно правильно наніс дане маркування, то ми можемо бачити, що фосфати, а також фосфанати, вони відсутні в даному мийному засобі", - говорить Денис Павловський, хімік-технолог.

У цьому мийному засобі фосфатів не знайшли. Принаймні, у написі складу. А от із пральним порошком ситуація гірша.

"Разом із наногенними мийними речовиами також містяться фосфанати і також на це потрібно звернути увагу", - говорить Денис Павловський, хімік-технолог.

Та контролювати вміст фосфатів у побутовій хімії має насамперед держава. В Європі та Азії це діє давно. Австрія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія просто заборонили додавати фосфати в пральні порошки. В інших європейських країнах - діють обмеження.

Приміром, у Данії не містять фосфатів половина мийних засобів, а в Бельгії - понад вісімдесят відсотків! В Японії фосфати з порошків зникли ще чверть століття тому. Закони про заборону цих речовин діють у Південній Кореї, Гонконгу, Таїланді і частково в Сполучених Штатах.

В Україні з цим складніше. Заборонити фосфати - у детутатів не вистачає духу. Хоча з 2008 року діє постанова Кабміну про істотне зниження концентрації фосфатів у мийних засобах.

"Там на одне прання передбачається - 0,5 міліграмів, на дозу прання. Регламент не виконується він погано контролюється відповідними органами, це комплексна проблема", - говорить Дмитро Новицький, генеральний директор "Київводоканал".

Окрім регламенту, Україна потребує і спеціального законодавства щодо обігу фосфатів у побутовій хімії. А ще необхідно відновити перевірки та контроль на виробництвах.