"Споживач завжди винен": як захиститися від липових комунальних платіжок [ Редагувати ]

Іще одна явно незаконна годівничка - наші з вами платіжки за комуналку. У тому сенсі, що суми в них часто фіктивні. У рахунок можуть додати кілька сот гривень, приміром, за гарячу воду, яку людина не споживала. Або, без пояснень, накинути кілька тисяч за опалення. У масштабі країни - це махінації на мільярди гривень.

Як нас свідомо заплутують у платіжках і скільки грошей через це ми втрачаємо? Відповідь знає Олена Зоріна.

Сотні, а подекуди й тисячі гривень - які зникають невідомо де. Віталій, як і тисячі інших людей на Миколаївщині, став заручником суперечок двох постачальників електроенергії: колишнього і нинішнього.

"У меня переплата 1158 грн. 80 коп. Честно отстоял 1.5 часа в очереди, принес им все бумажки договор, меня начали гонять", - говорить віталій Блац постраждалий абонент.

Нинішній постачальник - це "Миколаївська енергопостачальна компанія". Про переплати там наче нічого не чули. Мовляв, то до попередників.

"Обов'язки щодо повернення коштів, які залишалися на 1 січня на рахунках Миколаївобленерго, обленерго повинно повернути їх безпосередньо споживачам", - говорить Валентин Лінченко, директор ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія".

Віталій кілька місяців оббиває пороги попереднього постачальника. Для цього навіть відгули на роботі бере. Бо дарувати свої гроші комунальникам не хоче.

"Это вопрос принципа. Свои функции, прописанные в договоре, выполнил, я заплатил", - говорить Віталій Блац, постраждалий абонент.

Але там годують відмовками. На наше питання, чому ті, хто сумлінно сплачував за рахунками - не можуть повернути своє, відповіли письмово. Мовляв, це проблема... субсидіантів. Хоча Віталій жодних субсидій не має.

"Законом вже встановлена презумція вини споживача, а не навпаки", - говорить Віта Струкова, адвокат, кандидат юридичних наук, експерт ГО "Нова Україна комунальна".

У ситуації "споживач завжди винен" - може опинитися будь-хто. Не передав вчасно показники лічильника - нарахують по-середньому, не можуть місяцями опломбувати заглушки - теж виставлять рахунок, десь втратили документи - так само претензії до споживача.

"В Києві приблизно мільйон квартир, на такій кількості помилки виходячи з теорії ймовірності будуть", - говорить Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького Центру "Інститут міста".

Дивина! Але опитані нами експерти теж отримували платіжки з "липовими" сумами!

"В моєму випадку компанія, яка встановлювала мені лічильник просто забула подати їм. І ми рахуємо по лічильнику, а вони - по нормативах", - розповідає Олександр Сергієнко директор аналітико-дослідницького Центру "Інститут міста".

І навіть я потрапила в комунальну плутанину. Несподіванно у жовтні мені надійшов рахунок за гарячу воду, якою не користуюся вже кілька років. У квартирі бойлер. І є лічильники. Рік тому була повірка. Але комунальники напевно цей документ загубили і за рік - виставили рахунок. Протягом місяця я надіслала кілька листів із документами і з проханням виправити неточність,

"Але замість відповіді отримала... черговий рахунок. Майже півтисячі гривень при застиглих показниках на лічильнику".

"З одного боку це намагання їх заробити, з іншого боку - недосконалість нормативно-правової бази. Вони намагаються не допустити таких випадків і тому радять, щоб ви хоча б там пару літрів використайте з цього, щоб у вас на лічильнику були покази", - говорить Олександр Сергієнко директор аналітико-дослідницького Центру "Інститут міста".

Звідки з'явились надумані суми у моїх платіжках? Я продовжувала пошуки. І як з'ясувалося - не дарма, бо листи від споживачів комунальники просто-напросто не читають.

Сервісні центри виглядають по-сучасному, однак працюють, схоже, за старими правилами. Аби довести недостовірність виставлених рахунків - довелося зібрати цілу кіпу паперів. Документи на лічильник, квартиру, паспорт і квитанції. З усім цим піти до комунальників. У моєму випадку, щоб добитися правди, знадобилося два дні. Проте буває й таке, що перерахунку можна чекати місяцями.

Пенсіонер Олександр Леонідович уже рік доводить, що його борг за опалення - не його.

"10 днів не було опалення, а мені нарахували. Знайшов правду, зняли борг, але щось вони там крутили і донарахували 168 гривень. Кому не хватає на мерседес може буть.... Це ж комедія", - говорить Олександр Рябов, мешканець будинку.

І це проблема, каже чоловік, усього будинку. Аби довести, що правий - він уже не одну інстанцію обійшов. Бо за комуналку віддає половину пенсії.

"Дзвонив судді, ходив до нотаріусу, вони кажуть: та це гібле дєло. Хто слабенький заплатив. А хто бореться, то ще бореться", - говорить Олександр Рябов, мешканець будинку.

Арифметика жаданої комунальниками переплати з цієї будівлі - вражає. Приблизно 30 тисяч гривень, а може й більше. І скільки таких будинків в Україні, як і тих хто зайве платить? Історія замовчує...

Неправильно нараховують найчастіше саме за опалення. І суми там сягають не кількох сотень, а кількох тисяч гривень.

"Відсутній механізм нарахування. Тому ці щасливі власники, які обладнали свої квартири приладами обліку сплачують виключно за приладами обліку, а ті, які не обладнані - на них списуються оці всі платежі, які заходять в будинок і потім розподіляються пропорційно площі", - говорить Віта Струкова, адвокат, кандидат юридичних наук, експерт ГО "Нова Україна комунальна".

Але якщо комунальники б'ють споживачів гривнею, покарати їх самих - за недбальство - фактично неможливо. Добитися перерахунку - це максимум. Про компенсацію моральної шкоди - годі й мріяти.

"Будь-хто, хто має досвід звернення до суду, розуміє, що це все рівно, що кудись далеко послали", - говорить Віта Струкова.

"Ви повинні довести, що вам заподіяно шкоду, що ви не спали, що в вас піднявся тиск, що ви купували ліки", - говорить Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького Центру "Інститут міста".

І витрати чималі. Тільки судовий збір - це приблизно дві тисячі гривень. А без суду єдиний шлях - вистоювати черги і доводити свою правоту за рахунок своїх же нервів - під кабінетами.

"Коли немає монополії на ринку, тоді починається зовсім інше ставлення, як до клієнта. Коли запрацює закон про житлово-комунальні послуги на повну силу, тоді співвласники зможуть хоча б вибирати того, хто їм буде виставоляти рахунки", - говорить Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі "Опора".

Такі проблеми знайомі і громадянам Євросоюзу. Щоправда, їм є куди поскаржитися. У Бельгії, наприклад, працює офіс омбудсмена з питань енергетики. Сюди звертаються і споживачі, і компанії-постачальники.

"Головні проблеми зазвичай - це показники і нарахування. Тому половина скарг, з якими ми стикаємось, стосуються платіжок", - говорить Аннетте Янцен, керівник Національної мережі омбудсменів з питань енергетики Бельгії.

Бельгійцям, з одного боку простіше, бо лічильники тут мають майже всі. З іншого важче. Бо ринок енергопостачання вільний - компаній багато. А якісно працюють не всі.

"Найбільші проблеми з невеликими компаніями. У нас будь-яке ліцензоване підприємство може бути постачальником електроенергії і газу. Вони заходять на ринок дуже легко, а тоді усвідомлюють, що їм, приміром, бракує надійної системи формування рахунків", - говорить Аннетте Янцен, керівник Національної мережі омбудсменів з питань енергетики Бельгії.

Офіс омбудсменів на основі скарг щороку формує рейтинг компаній, а споживачі - відтак - вирішують, чи не поміняти постачальника. Притягати до відповідальності омбудсмени не можуть, проте у деяких країнах передають скарги міністерству.

"Регулятор може накласти штраф на компанію на основі скарг. Наприклад, в Італії, якщо певна компанія не відповідає на скарги споживачів, бо в них немає належного клієнтського сервісу, то регулятор за це може покарати", - говорить Аннетте Янцен, керівник Національної мережі омбудсменів з питань енергетики Бельгії.

Від людської помилки, кажуть омбудсмени, ніхто не застрахований. Та важливо, аби в країні працювали закони, які захищають споживачів та інституції, куди громадяни можуть звернутися в разі порушень.

"Зазвичай скаргу у нас можна подати онлайн. Так у більшості країн, де ми працюємо. Лише в Грузії, наприклад, є регіональні офіси, куди можна піти, бо це маленька країна", - говорить Аннетте Янцен, керівник Національної мережі омбудсменів з питань енергетики Бельгії.

Грузія, до речі, приєдналась до асоціації омбудсменів, ще два роки тому. Вона, як і ми, належить до енергетичної спільноти ЄС.

Україна до цього шляху поки йде. Проте коли дійде невідомо. Наразі, кажуть експерти, поки захист споживачів не працює - простіше себе самим убезпечувати.

"Регулярно подавати показники лічильників газу, якщо є лічильник газу в квартирі, електроенергії, гарячої, холодної води, теплової енергії в кого є", - говорить Тетяна Бойко.

І зберігати не лише платіжки, а й усі документи, пов'язані із комунальними послугами. Хтозна, коли вони можуть знадобитися.