Земельна реформа та перезавантаження роботи ДБР: про що говорили депутати у Верховній Раді [ Редагувати ]

Труба - до побачення. Народні депутати перезавантажили Державне бюро розслідувань. Законопроект передбачає звільнення директора та новий принцип призначення керівництва. Що та для кого зміниться? Та які ще питання обговорювали в Раді про це далі. 

Напередодні громадських слухань щодо земельної реформи -народні обранці вкотре закликають Верховну Раду відмовитись від продажу землі. Та не розглядати законопроєкт у другому читанні.

"Громадські діячі та їх команди вважають, що те, що відбувається із сільскогосподарською землею - це є не якесь політичне рішення, а це є реальний злочин, який буде рано чи пізно розслідуваний, і рано чи пізно всі, хто стоять за цією аферою просто сядуть за грати", - говорить Юлія Тимошенко, народний депутат, "Батьківщина".

"Мы сегодня депутаты "Опозицийной платформ - За життя" подаем в ДБР и в СБУ документ, подписанный 40 народными депутатами о совершении уголовного преступления - попытка продажи украинской земли и приводжим юридическое обоснование, почему это измена родине, почему должны быть арестованы люди, предлагающие свою землю продать", - говорить Вадим Рабінович, народний депутат, співголова фракції "Опозиційна платформа - За життя".

Слухати громадськість у Раді будуть завтра. Тим часом народні обранці взялися перезавантажувати роботу Державного бюро розслідувань.

"До правоохоронних органів, які працювали протягом останнього часу - 5 років чи менше - є багато питань у суспільства, вочевидь вони не є ефективними, вочевидь вони потребують якщо не реформування, бо це слово дещо дискредитувало себе, то перезавантаження, і ми обіцяли це на виборах зробити щодо всіх правоохороних органів", - говорить Данило Гетьманцев, народний депутат, "Слуга народу".

Додатковими функціями ДБР не наділяють. Проте нардепи надають бюро статус державного правоохоронного органу. Одна з ключових поправок - дозвіл слідчим ГПУ, які займалися справами Майдану, без конкурсу перейти на роботу в ДБР.

"Для забезпечення безперервності досудових розлідувань слідчих органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до ДБР без обов’язкового проведення конкурсу , якщо вони проводили досудове розслідування , або здійснювали процесуальне керівництво не менше 4 місяців поспіль входили до груп слідчих або прокурорів у кримінальних провадженнях щодо подій , які мали місце під час мирних акцій у період з листопада з 13 до лютого 14 року", - говорить Денис Монастирський, народний депутат, "Слуга народу".

Окрім цього змінюється підхід до призначення директора й заступників ДБР. Останніх особисто призначатиме очільник відомства, тоді як керівника органу - президент - за поданням комісії з проведення конкурсу.

"Вони вирішили зробити конкурсну комісію з 9 людей, 3 призначатимуться від адміністрації президента, 3 від ВР і 3 від міжнародних експертів, тому 6 з 9 це будуть представники фактично монобільшості, тому зараз ключовим є вимагати від них щоб представники від ВР були не всі від монобільшості , і хоча б один із низ був представником іншої фракції", - говорить Олександра Устінова, народний депутат, "Голос".

"Президент наділяється можливістю впливати в пряму на роботу ДБР, тобто після підписання цього закону це вже не буде незалежний орган, це буде орган, підпорядкований президенту, тому що саме президент буде призначати і звільняти керівництво , яке вони називають тимчасовим, але все одно керівництво ДБР, тому ми не могли підтримати таких новацій", - говорить Сергій Власенко, народний депутат, "Батьківщина".

"Ми не підтримуємо цей законопроект, тому що практично в ньому йде подальша узурпація влади , іде концентрації її в одних руках, а ми не бачимо достатньої ефективності в роботі цього органу, Мі взагалі категорично проти оцінки нових "антикорупційних органів" тільки на суб’єктивних факторах, піймали - затримали, тоді працюйте, все інше - це балачки", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, співголова фракції "Опозиційна платформа - За життя".

Тож силами монобільшості та "Голосу" ДБР перезавантажили. Після підпису законопроєкту президентом, упродовж двох місяців необхідно буде призначити нове керівництво. І поки за трибуною обговорюють кадрові питання, в кулуарах - міжнародні. Зокрема, зустріч "нормандської четвірки".

"Є програма мінімум - це припинення вогню по всій лінії розмежування і звільнення всіх людей, які незаконно утримуються на тимчасово-окупованих територіях, це мінімальна програма. Максимальна програма - це справжня деокупація Донбасу, яка дозволить вийти на політичний процес - вибори - згідно виключно українського законодавства за стандартами ОБСЄ", - говорить Микита Потураєв, народний депутат, "Слуга народу".

"Зустріч в нормандськогму форматі відкриває важливий шанс для України досягти миру, тому ми підтримуємо ініціативу президента Зеленського провести цю зустріч, і це гарна можливість, щоб рухатись вперед. Ми очікуємо двох конкретних речей: перше - це імплементація мінських угод в Українське законодавство, дорожної карти виконання мінських угод, і друге - ми сподіваємось на те, що будуть зроблені відповідні заяви про те, як буде відбуватися транзит газу через територію України і новий договір не лише транзитний, а і на постачання дешевого палива до України з РФ для того, щоб ми могли врешті решт зменшити для людей платіжки за комунальні тарифи", - говорить Сергій Льовочкін, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".

Зустріч Нормандської четвірки запланована на 9 грудня. І нардепи не виключають, що після переговорів Верховній Раді доведеться в турборежимі ухвалювати необхідні законопроєкти щодо Донбасу.