У Миколаєві зустріли військових з Донбасу [ Редагувати ]

Понад тисячу бійців повернулися з передової до місця постійної дислокації в Миколаєві. З літа армійці тримали оборону в найгарячіших точках і втратили 15 своїх побратимів. Морпіхи та артилерія - урочистою ходою пройшли вулицями. Як їх зустрічали - бачили наші кореспонденти.

Відразу дві бригади 36 морської піхоти та 406 артилерійська повернулися додому зі сходу країни. Урочистою ходою бійці пройшли містом. Заради цього тут навіть перекрили рух транспорту. Люди вишикувалися обабіч доріг, щоб привітати героїв.

"Ми маємо зробити все, аби вони відчували, що ми їх підтримуємо, і що тут, в тилу, робимо все можливе, аби на фронті були впевнені, що ми робимо це разом", - говорить Володимир Лисюк, волонтер.

З-поміж натовпу виглядає свого чоловіка пані Інна. Родина переїхала до Миколаєва, коли 2014 року 36-ту бригаду передислокували з Криму.

"Слава богу дочекалася. Живий здоровий. Сподіваюся, що так буде і надалі, і що буде перемога за нами", - говорить Інна Слободенюк, дружина військового.

Місяцями не бачити своїх рідних це найважче, розповідає морпіх Олександр Єгоров.

"Родини не вистачало. Півроку дуже довго. - Хто вас чекає? - Дружина і двоє діток", - говорить Олександр Єгоров, боєць 36 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Бєлінського.

З літа бійці тримали оборону в найгарячіших точках - Широкиному, Гранітному, Красногорівці та Новотроїцькому.

"З честю і гідністю виконали завдання, поставлені перед цими частинами. Ми були в межах виконання Мінських домовленостей, але, коли нас чіпали, ми давали відсіч", - говорить Ігор Воронченко, командувач ВМС України.

Проте додому повернулися не всі. За цю ротацію обидві бригади втратили п'ятнадцятьох бійців.

"Вінчевський Олександр Валерійович 1998 року. Не дочекалася. - Що сталося? - Куля снайпера".

Полеглих вшанували хвилиною мовчання та поклали квіти до пам'ятника визволителям міста.