Миротворча місія ООН в Африці: українські військові виборюють мир не тільки для України [ Редагувати ]
Мало хто знає, але українські військові виборюють мир не тільки для України. Вони служать ще й миротворчих місіях ООН в Африці. Напередодні відбулась планова ротація українського контингенту у Конго, одній з найгарячіших точок цього континенту. Усі подробиці у Геннадія Вівденка.
Легкий мороз. Мінус три. На злітній смузі львівського аеропорту - сніг. До трапу літака йдуть досвідчені вояки. Це ротація українського миротворчого контингенту ООН. Вони із зими летять в африканську спеку
"Весь особовий склад має досвід як і в місіъ ООН, так Котдівуар, Конго, Ліберія, так і в участі на війні у нас на востоку України. І морально, і фізично готові всі", - говорить Мухамад Буланбаєв, офіцер Збройних сил України.
Старенький сімдесят шостий ІЛ заповнений. Перша хвиля нової ротації - 154 воїни. Їхній пункт призначення - Демократична республіка Конго.
Регіон неспокійний. Уже три роки там триває операція "Скорпіон", миротворці ООН разом зі спецпризначенцями сусідніх африканських країн ліквідують терористів із угруповання ADF. Їх звинувачують у масових вбивствах мирних конголезців. Усі ці далекі для звичайного українця африканські реалії, добре знають сім'ї наших хлопців. Там занепокоєно читають про чергове загострення з бойовиками.
"Ці вспелски отакої активності періодично бувають, ну а так припало що нам приходиться входити в цей період. Ну люди готові до цього. Думаю, що ми справимся", - говорить Андрій, миротворець, військовослужбовець Збройних сил України.
11 годин перельоту. І українські морози змінює африканське тепло. Конголезьке місто Гома. За бортом - плюс двадцять.
Чергова ротація. Хлопці виїжджають ось уже цього тижня, залишають своїм наступникам ось такі корімеки. Так тут називають кімнати у спеціальних металевих конструкціях-модулях.
Назва корімек суто авторська. І в цих невеличких модулях наші хлопці житимуть пів року.
"Кімната в нас розрахована, на 5 чоловік есть кондиціонер холодильник телевізор. Побутова техніка і наш. Залишаємо їм всі, з посуду, з побутової хімії навіть гітари", - говорить Євген, миротворець, військовослужбовець Збройних сил України.
"Люди заїжджають потихеньку, ось захист з чим приїхали. Готові особистий захист броніжилет, щоб почували захист в безпеці", - говорить Віктор, миротворець, військовослужбовець Збройних сил України.
База має охайний вигляд. Така собі суміш української хазяйновитості та африканського колориту. Ось ці дерева висаджували наші бійці ще 10 років тому.
Одразу за ангарами в аеропорту Гоми наші вирощують городину. За агронома - Володимир, авіаінженер із Полтавщини. Зерна привіз аж з України. А з околиць землі, щоб перекопати вулканічний місцевий туф. Тут добре родить салат, кріп, огірки та помідори. Збирають аж чотири врожаї за рік.
"Тут банани та фрукти надоїдає, домашнє щось хочеться – щавель, цибуля часник на борщ. Міні сільське господарство", - говорить Василь, миротворець, 18 окремого вертольотного загону України місії ООН.
Нові миротворці за ротацією прибувають на базу в Конго у доволі символічний час. У День захисника України. Тож за вісім тисяч кілометрів від Батьківщини - наші вояки готуються до свята.
"Котлети жарим. Борщ в нас сьогодні. Сьогодні в нас святковий обід. Працюєм", - говорить Дмитро, старший на кухні 18 окремого вертолітного загону України місії ООН.
Їжа тут дуже смачна. Бо війна війною, а обід за розкладом. На вході суворий пан Михайло, старший по кухні. Змушує грізних пілотів, як маленьких хлопчиків мити руки.
"Щоб не занести інфекцію. Це дуже строго. Особовий склад це все розуміє. Це дуже правильно. Чому у вас так смачно? Коли людина вкладує свою душу вона приємна і смачна", - говорить Михайло, начальник їдальні.
Та обід обідом, а завдання - невідкладні. О сьомій тридцять група військових авіаторів виїжджає на чергування в аеропорт. На вікнах автобуса металеві сітки, бо почастішали напади бандитів на представників ООН. Їде до наших вертольотів. Саме гелікоптерами миротворці патрулюють територію та відвозять поранених до шпиталів. Перед роботою усім дезінфікують руки.
"Обовязкова процедура, витираемо руки - така обовязкова процедура дезинфекції. В країні вирує епідемія еболи та інших захворювань тому навіть українські миротворці інженери мають пройти перед роботою такий жест".
Та в Конго не лише епідемія Еболи. У країні ще й спалах холери, дифтерії та гепатиту. Тож наступного дня у всіх українських миротворців планова вакцинація. Препарати надає місія ООН. Окрім щеплень, тут щотижня ще й обов'язкову дезинфекцію проти малярії роблять.
"Це аерохольний препарат зараз будемо проводити дезинфекцію. Вбити комара малярійного, бо покусають людей. Потім треба лікувати людей".
Ось у такий спосіб потрібно обробити всю територію бази в Гомі. Тож фронт робіт чималий. Під дезінфекцію потрапляють і миротворці - українці та бангладешці.
Це - Африка, тож тут особиста безпека кожного - це не лише військові навички, а й дотримання чіткого медичного інструктажу.
"Всі ходять в сітках, ті хто заступають в наряд".
Загалом наша знімальна група пробула на миротворчій базі ООН у Конго більше як тиждень. І ми не лише вивчили мирний побут хлопців, а й були з ними на бойових завданнях.
Зараз ми знаходимося на висоті 3 тисячі метрів - це найвищий пілотаж відробляються і такі навчки українськими вертолотниками.
Одне із завдань - термінові вильоти у небезпечні регіони. Туди, де точаться найжорсткіші бої з місцевими сепаратистами. Звідти миротворці мають евакуювати поранених конголезьких армійців.
"Поки інформація, що буде шість лежачих для цього вертоліт зараз переобладнується в санітарний варіант. Поранених чи хворих десять осіб", - говорить Сергій Магуран, офіцер окремого вертолітного загону української місії ООН.
Зараз перевозять десятьох мароканських піхотинців у далеке селище. Забирають двадцятьох спецпризначенців. Ось таке міжнародне бойове злагодження або, як тут кажуть, кооперація.
І ще одна специфічна проблема з якою стикаються наші українські пілоти тут. Майже увесь цей район високогір’я повітря розріджене і двигунам немає чим дихати.
Уже надвечір отримуємо інформацію: українські вертолітники врятували чотирьох африканських вояків. Усіх доправили в шпиталь Гоми, двох у важкому стані.
Це вже інша операція. Група наших вояків їде у захищеному автобусі в Гому, на кордон із Руандою. У місті гаряче, відбуваються заворушення. Є інформація, що там випадково застрелили дитину.
Дорога закидана камінням. У місті атаки на урядові установи та відділення ООН. Тож наш автобус - супроводжує поліційська охорона.
В українському таборі - чатують вояки. Хлопці озброєні, у бронежилетах.
"Сьогодні трохи покидали камнями по автобусу. Мусили їхати за картами. Напади були".
"Червоний" - найвищий рівень небезпеки поки що не оголошують. Хоча таке тут траплялося не раз. Місцевий бізнесмен Серж - допомагає українській місії, навіть уже розмовляє суржиком, щойно з центру міста.
"Базари не работають. Я ішов подивився. Ситуасьон в Гома зараз жарко. Отут нормально. Отам дальше там п-ц, там поліція, отам война", - говорить Серж, житель м.Гома.
У цей час українська група вертолітників виконує чергову ротацію північніше від міста Гома. Ще в одній гарячій точці - в Бені. Операція минула успішно. Українська база захищена.
І в таких реаліях 250 українських миротворців нової ротації служитимуть пів року. Доки їх не змінять нові. На аеродромі міста Гома ростуть українські чорнобривці, які посіяли миротворці ще першої ротації. І їх звідси вже не викорінити.