Браконьєри в законі: хто покриває незаконний вилов риби в Україні? [ Редагувати ]
"Браконьєри в законі" винищують в Україні прісноводну рибу, - у цьому впевнені активісти. Кажуть - промисловий лов майже неконтрольований, а більшу частину вилову продають неофіційно.
Чи можна врятувати українські річки від такого браконьєрства - дізнавалася Катерина Сривкова.
Це відео з рейду державних інспЕкторів рибоохорони. На воді - промисловий човен без належних документів та із забороненими сітками.
"Із правопорушенням згодні, що у вас сітки не тих розмірів? - (бубнить) - Громче скажіть, будь ласка. - Я ж казав, що згодний з правопорушенням!"
Усе мало б завершитися спокійним оформленням. Та раптом водій промислового човна хапає каністру з бензином, обливає оторопілих інспекторів та погрожує підпалити.
Віталій - громадський інспектор, бензину тоді налили й на нього. Каже, "працюють" за схемою, яку налагодили ще у 90-х. Водойму пересипають забороненими сітками, а квоти на вилов перевищують у десятки разів. Майже всю рибу збувають у незаконних пунктах прийому. А очі чиновників закривають чималими хабарами.
"Промисел працює по журналам, які вони заповняють від руки, ніякої електронної системи немає. У більшості промисловиків квота від тонни до трьох, до п'яти тонн. А є квоти і менші. Якщо вони будуть кожен день записувати фактичний вилов - квота у них закінчиться за місяць", - зазначив Віталій Лява, голова ГО "Захист води і риби".
Ці води - улюблене місце для рибалок. У Київське водосховище впадає притока річки Прип'ять, яка протікає Чорнобильською зоною. Та Дніпро з території Білорусі, де промислового лову в річках взагалі заборонений. Ми на воді разом з інспекторами. Уже за 10 хвилин патрулювання натрапляємо на сітку.
"О, товстолоб (витягають). Сетка стояла именно четко по фарватеру, то есть - от этой линии. По фарватерному ходу ходят рыбоохранный патруль, экология, полиция, МЧС. На фарватере сетки ставить нельзя".
Та притягти до відповідальності за таку сітку майже неможливо. Визначити її власника можна за номером на бірці, проте зазвичай промисловики запевняють: сітку або віднесло течією, або хтось украв. Офіційних рибоприймальних пунктів на Київському водосховищі лише 6, тоді як за інформацією Держрибагентства, фактично їх майже 40. Це - один із таких пунктів у селі Страхолісся. Місцеві його називають "Шанхай".
"Всі ці самобудови не мають жодних документів. Тут приймають рибу, це незаконний рибоприймальний пункт".
Одразу бачимо ще одне порушення - човни-двійники з однаковими бортовими номерами.
"У них по документах буде один промисловий човен з бортовим номером ЯЧК-580".
Понад 300 кілограмів риби на більше як 100 тисяч гривень два тижні тому незаконно виловили в заказнику "Сулинський", що на Черкащині. І таких випадків - не злічити.
За інформацією ДФС і Держстату, за минулий рік промисловики виловили 65 тисяч тонн риби на понад мільярд гривень. Держава отримала з цього - 61 мільйон гривень.
За підрахунками активістів Громади рибалок України, обсяги прихованого вилову риби - більші принаймні у 5-6 разів.
"Це - ну, максимум, 10-15 відсотків від реалій. Ми маємо приблизно 94 копійки за кілограм риби виловленої. Тобто, на наш погляд, це не бізнес і не користь. То нащо це державі? Треба зупинити цей безлад", - зазначив Андрій Неліпа, президент Громади рибалок України.
Активісти запевняють: щоб "браконьєри у законі" остаточно не винищили рибу в річках, промисловий вилов треба заборонити хоча б на три роки, щоб водойми відновилися. А потім - повністю реформувати і перезапустити під ретельним державним контролем.