"Оскар-2020": як визначають номінантів та переможців престижної нагороди [ Редагувати ]

У Лос-Анджелесі завершуються останні приготування до церемонії вручення "Оскарів", яка відбудеться вже в неділю. Традиційно, коли переможців оголосять, - знайдеться дуже багато незадоволених вибором академіків. Претензій до "Оскара" щороку багато не тільки у диванних критиків, а й у самих "кіношників".

Дмитро Анопченко зараз у Голлівуді, де з'ясовував, як кіноакадеміки визначають номінантів і переможців?

Те, що бачимо зараз на Голлівудському бульварі Лос-Анджелеса, так мало схоже на ту телевізійну картинку, яку вже в неділю ввечері транслюватимуть у 225 країнах світу. Поки що тут лише стелять червону доріжку, монтують декорації, закріплюють світло... А журналісти в очікуванні зірок, які теж будуть тільки в неділю, - здебільшого пліткують про шанси фільмів на перемогу. І про відбір номінантів. А на нього, серед іншого, впливає і людський фактор - ділиться зі мною людина, яка знає про кіно так багато.

Стівен Гелловей, головний редактор Hollywood Reporter - журналу, який тут читають усі. Бо критична стаття в кіновиданні номер один для будь-якої зірки може коштувати якщо й не кар'єри, то майбутніх ролей… Стівен каже: цього року кіноакадемія скоротила часове "вікно" для перегляду фільмів-претендентів.

"Просто гляньте, як розділилися голоси! Кілька фільмів отримали так багато номінацій. До десяти! І це тому, що у людей не було часу все передивитися. Коли члени кіноакадемії сидять вдома, то кажуть собі: "краще подивлюсь сьогодні "Джокера", потім "Маленьку жінку", потім "Одного разу в Голлівуді". Ой, мої вільні вечори скінчилися. Тож якщо не бачив стрічки, про які ніколи не чув. Що ж, - соррі! Тому багато гідних фільмів навіть номінації не отримали", - зазначив Стівен Гелловей, 27 років пише для журналу Hollywood Reporter.

У "Джокера" і справді номінацій найбільше - 11. І неймовірні касові збори. Понад мільярд доларів! У тому, що Хоакін Фенікс зіграв геніально, - сумнівів не має майже ніхто.

"Як і в тому, що саме він отримає "Оскар" як найкращий актор. Але щодо самого фільму".

То про нього Квентін Тарантіно вже відверто сказав - це взагалі не кіно. Разом із Мартіном Скорсезе він очолив кампанію проти франшиз і фільмів про супергероїв. Каже: "зараз точиться війна справжніх фільмів і комерційних блокбастерів". І протиставляє кінокоміксам - власний фільм.

"Одного разу в Голлівуді". 10 номінацій, зокрема, "найкращий фільм"" і "найкращий режисер". У Тарантіно немає жодного "режисерського "Оскара", тож шанси отримати його зараз - величезні.

Жодного акторського "Оскара" не було і в Бреда Піта. Тож Академія має визнати свою провину. І кінокритики, і букмекери "Оскара" за чоловічу роль другого плану віддають Пітові.

"Я почав отримувати задоволення від життя. Справді. Знаєте, все так чудово. І щоразу дивуюся всьому цьому", - зізнається Бред Пітт, досі чекає свого "Оскара".

І сили нерівні. Адже в боротьбу "справжнього кіновиробництва" та "кінокомерції" вступають нові гравці.

Columbia Pictures не представляє… Жодна велика студія тут, у Голлівуді, і уявити не могла, що прийде час, коли стримінгові сервіси складуть їм конкуренцію і посунуть із п'єдесталу. Ну, здавалося б, хто вони такі - Amazon і Netflix проти монстрів кінобізнесу. Але зараз час, який вже називають кіно-революцією.

Цей термін, який підхопила преса, запропонував саме Стівен Гелловей, який першим помітив тенденцію.

Стівен Гелловей, 27 років пише для журналу Hollywood Reporter.

"Ми на порозі повної трансформації індустрії розваг. Стримінгові компанії легко беруть гору над кінокомпаніями, які здавалося б, завжди домінували. "XX століття Фокс", - одна з найстаріших студій - тепер частина "Діснею", дуже скоро MGM придбають Amazon чи Apple. Netflix зараз цінніший, ніж Paramaunt Pictures. Онлайн - ось що невдовзі домінуватиме!

Але для цього має впасти "останній бастіон": кіноакадемія має визнати мистецтвом фільми, зняті стримінговими сервісами. Й опір цьому - величезний.

Торік була перша спроба штурму. Netflix представив фільм Альфонсо Куарона "Рома", якому багато хто пророкував "Оскара" за найкращий фільм. Але тоді переміг консерватизм і "Зелена книга"

Зараз два фільми інтернет-гіганта номіновані на головний приз. "Шлюбна історія" та "Ірландець" - гангстерська стрічка Мартіна Скорсезе з Робертом Де Ніро та Аль Пачино. Їй знову провіщають "Оскара" за найкращий фільм. І вкотре не дадуть. Вочевидь, статуетку отримає "1917" Сема Мендеса. Кіноакадеміки люблять прості, зрозумілі і трішки старомодні картини. Тож, "велике кіно про велику війну" - приречене на перемогу.

Але знову виникає запитання: володарі "Оскара" - це справді найкращі фільми, чи просто стрічки, які "всіх влаштовують"?

Щоразу коли з'являється остаточний перелік претендентів на «"Оскар", одразу ж починається скандал. Так було і цього року. Кажуть, "Оскар" занадто білий", "у ньому надто мало жінок, а чоловіки домінують".

І тут справді є дві проблеми: так, кіноакадеміки надто консервативні, а інша - і про неї написав знаменитий Стівен Кінг, - "а чи варто судити фільми, базуючись на тому, який колір шкіри, сексуальна орієнтація чи стать? Може треба передусім на творчість подивитися?"

Це викликало шквал коментарів. Хтось Стівена Кінга підтримує. Мовляв, навіщо в кіно квоти. Хтось - люто критикує. Так би мовити, "Вам легко казати, Ви - білий". А серед чотирьох акторських номінацій цього року тільки одна темношкіра акторка, Синтія Еріво. Серед номінантів на найкращого режисера знову тільки чоловіки - усі п'ятеро.

Журналістка Ейпріл Рейн у 2016 році спровокувала расистський скандал, придумавши хештег "Оскар надто білий". Тоді багато темношкірих акторів відмовилися навіть на Червону доріжку виходити.

"Коли "Оскарівські" номінації з'явилися цього року, - я була страшенно розчарована, але вже навіть не здивована. Бо зважаючи на те, хто голосує - це давно вже конкурс серед старих білих чоловіків!", - заявляє Ейпріл Рейн, бореться за квоти для темношкірих акторів і режисерів.

Тож щоразу вибір переможців - це не пошук найкращих. Це - складний компроміс.