Рада Безпеки ООН провела засідання за вимогою Росії: про що говорили? [ Редагувати ]

Радбез щодо Мінських угод. У Нью-Йорку, на вимогу Росії, скликали засідання Ради Безпеки ООН. Про що говорили? Які аргументи намагалася використати Москва? І якою була відповідь Києва? Детальніше про все - Дмитро Анопченко. 

Запит Москви мав формальний привід - "п'ята річниця підписання Мінських угод". Підстав відмовити немає, Росія - постійний член Радбезу, тобто має право його скликати за необхідності. Втім навіть самі учасники засідання, збираючись на обговорення, між собою говорили - прекрасно розуміють, навіщо саме їх покликали.

Дипломати неформально розповідають в кулуарах ООН - у Росії є давня тактика. За кілька днів до важливих подій, де Москву можуть засудити, скликають Радбез ООН. Щоб першими висловитись на ту ж тему, самим сформувати інформаційну картину. Так і зараз: у четвер Генеральна Асамблея слухатиме питання про ситуацію на окупованих територіях (в Криму і на Донбасі), а на вівторок Росія скликала Раду безпеки.

Довга промова посла Росії при ООН мала і обов'язкові тези для "внутрішнього споживання" (заяви, які російські ЗМІ мали за підсумками процитувати в новинах), і меседжі, які мали почути у європейських столицях і у Вашингтоні. Серед них (і це позиція, яку варто зафіксувати) - чіткі сигнали, що Росія вимагає прямих перемовин Києва із представниками терористичних "ДНР-ЛНР" і вважає цю поступку принциповою; і що Москва не дозволить Україні отримати контроль за кордоном допоки на Донбасі не пройдуть вибори. Тобто спочатку вибори, потім контроль, а не навпаки, на чому якраз наполягає Київ.

У відповідь - лунає заява від США, що саме Москву у Вашингтоні вважають відповідальною за все, що відбувається на Донбасі і допоки окуповані території не повернуть Україні - Штати не скасовуватимуть санкції.

"США підкреслюють свою чітку позицію з українського питання - ми не визнаємо і не визнаємо кремлівську анексію Криму. Тож наші санкції проти Росії - залишатимуться, - допоки Україна не отримає контроль над своєю територією".

Серед тих, хто у промовах не був дипломатичним, а чітко засуджував Росію (іронічно їй же дякуючи за привід поговорити про ситуацію) і Франція і Німеччина, представник якої навіть спеціально слово для ремарки взяв, досить різко зазначив: вважає місцеве керівництво у Донецьку та Луганську "маріонетками Росії". Маючи на увазі, що мир у регіоні залежить саме від Москви.

"Росія від самого початку не виконувала Мінські домовленості. Нехтувала усі ті виклики, з якими довелося зіткнутися українській владі та Верховній Раді, запроваджуючи закони. Які пов'язані саме з тим фактом, що Росії не можна довіряти, - оскільки вона порушила перший же абзац мінських домовленостей", - вважає Крістоф Хойзен, постійний представник Німеччини при ООН.

Представник України приніс на засідання Радбезу фотографію Максима Хітайлова - 22-річного бійця 73-ї бригади, який цього дня загинув на фронті - і слова про його смерть зал зустрів скорботною тишею.

"Позиція України (яку виробили, дізнавшись, що Росія скликає Радбез) - хочете говорити про Мінські угоди? Тож тоді згадаймо водночас і ситуацію на лінії розмежування, бої в районі Золотого".

І ескалація воєнної агресії РФ на Донбасі стало одним із аргументів у дискусії.

"Росія дала свою відповідь о шостій ранку, - коли наші позиції були атаковані - і це у п'яту річницю трагедії в Дебальцевому, що зовсім уже цинічно. Тобто чітко видно - Кремль продовжує стратегію ескалації у Донбасі, порушуючи власні ж зобов'язання, які сам же і взяв - як учасник Мінських домовленостей", - говорить Сергій Кислиця, заступник міністра закордонних справ України.

Росії також нагадали і збитий МН17, і віце-губернатора Іркутської області, який якимось дивом у Донецьку став "прем'єр-міністром", що теж назвали прямим доказом російського втручання.

Це засідання Радбезу не передбачало рішень або спільної резолюції. Але якщо його вже скликали заради новинного шуму - то представники інших країн теж не мовчали, й інформаційної "гри в одні ворота" не вийшло. Слова і оцінки звучали різкі. Дискусію продовжать вже завтра, коли із самого ранку в рамках Генеральної Асамблеї - слухання щодо анексованого Криму та окупованого Донбасу.