Земельна реформа та розвиток тваринництва: українські аграрії обговорили з урядовцями стратегію розвитку сільгоспвиробництва [ Редагувати ]

Земельна реформа та її наслідки для молочної галузі. На цю тему говорили з парламентаріями та урядовцями в Київській області. На заході, присвяченому розвитку українського тваринництва, були присутні сотні аграріїв. А от чи конструктивною була ця розмова?

Виклики та стратегії розвитку українських виробників молочних продуктів - головна тема цьогорічного форуму українських тваринників. І хоча цей захід відбувся в Україні у тринадцяте - обговорити було що. Насамперед аграріїв непокоїть, як земельна реформа вплине на розвиток їхнього бізнесу:

"Чи буде обговорюватись фінансування і держпідтримка за рахунок відшкодування компенсації?"

Запитання адресували насамперед урядовцям. На що отримали відповідь - державна підтримка вже рік як існує.

"Доступне фінансування є. Воно підтримано виключно для тваринництва під 5% річних. Але за обсягом не більше 15 млн. грн. на рік. Є ця програма", - наголосив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Окрім того, в уряді пообіцяли пільгові кредити на купівлю сільгоспземель. У розрахунку 2 гектари на одну корову. Майже 90% присутніх аграріїв така ініціатива сподобалась. Хоча вони й натякнули, що на слово урядовцям вірити не готові.

У Всеукраїнській асоціації фермерів наголосили: фінансова підтримка держави - це добре, але справа до кінця урядовцями не доведена.

"Ті, хто брав участь в програмах - дійсно, отримали кошти. Уперше вони отримали кошти, будьмо відвертими. Тому зараз ми чекаємо фінальної постанови Кабміну по дотації в програму, про яку казав міністр", - наголосив Адрій Дикун, голова ГС "Всеукраїнська аграрна рада".

А от молоді підприємці, компаніям яких менш ніж п'ять років, зазначили: отримати таку підтримку на придбання вітчизняного обладнання вкрай складно. Саме тому перевагу надають іноземній техніці.

"Ми нещодавно зайшли на ринок. Компанія австрійська. Давно боялись зайти в Україну, боялись не стабільної ситуації. На українське обладнання влада дає деякі компенсації, але отримати дуже важко. Хотілося б, хоча б якусь компенсацію по завезеній техніці", - зазначив Станіслав, підприємець.

Деякі ж фермери обурювалися, що питання, які їх справді непокоять, у Верховній Раді не порушують. А саме - що буде із сектором у разі відкриття ринку землі:

"Где-то он вообще не слышен, не оговаривается - судьба орошаемых земель".

"Ми для себе ставимо завдання: у період весни напрацювати підтримку мінімум на 3 роки", - заявив Іван Чайківський, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Аграрії, у свою чергу, до трирічного плану ставляться скептично. За їхніми словами - це може призвести до корупції. При цьому фермери наголошують: загалом не проти ринку землі. За умови урахування хоча б половини запропонованих поправок і поступових дій влади.

"Ми люди адекватні, при пам'яті. Ми виступаємо за ринок землі. Єдине що, ми просимо - дати перехідний період і зменшити концентрацію землі в одні руки. Молочний бізнес, на відміну від скотарства - не може без змін. Нам потрібна земля для вирощування кукурудзи. Якщо я не буду розуміти, що буде з землею - не інвестуватиму в цей бізнес", - підкреслив Адрій Дикун, голова ГС "Всеукраїнська аграрна рада".

Перехідний період має тривати щонайменше п'ять років, зазначають у Всеукраїнській аграрній раді. Саме стільки часу знадобилося країнам ЄС, щоб дозволити продавати землю.