Карантин в Україні: як змінилося життя громадян [ Редагувати ]
І хоча більшість обласних центрів не мають підземки, транспортний колапс через карантинні заходи не оминув і їх. Як змінилося життя в перші дні - дивіться далі.
У Запоріжжі рівно о дванадцятій дня припинили роботу міжміські автобуси. Тож люди пішли на траси.
"Буду голосувать сейчас от так".
Машини, що зупиняються, фактично штурмують.
"Ну двадцять рублєй - і в Камишевахє. - Не страшно людей брать? - Нє. Я не боюсь. А шо, мне 70 лет. Мені побарабану".
Одразу активізувалися таксисти. Приблизний тариф за місто - 1000 гривень за 100 кілометрів. Такі послуги не по кишені, кажуть пасажири. Ті, хто змушений їздити на роботу в місто з найближчих сіл, шукають вихід.
"Завтра на мотоцикле. У родителей мотоцикл поставил. Так что завтра на мотоцикле буду ехать". - говорить Сергій, житель Запорізької області.
А от у міських автобусах пасажиронорми 10 людей - намагаються дотримуватися лише в комунальному транспорті. Приватні маршрутки залишаються неконтрольованими.
Справжні проблеми з транспортом в Одесі. На маршрути не вийшла половина пасажирських мікроавтобусів. Між собою автоперевізники кажуть: невигідно працювати за умов "не більше десяти пасажирів у салоні". А от для чиновників підготували іншу версію. Мовляв, фізично не можуть забезпечити виконання нових вимог і бояться штрафів.
"Полицейские останавливают автобусы: где есть перегруз, то есть больше десяти человек, где находятся пассажиры без масок, предупреждают, что при повторном выявлении подобных нарушений будет накладываться штраф семнадцать тысяч гривен", - говорить Сергій Щербань, заступник директора департаменту транспорту Одеської міськради.
Тож на зупинках - черги: люди масово пересідають на комунальні тролейбуси і трамваї. Але тут на них знову чекають випробування. Комунальники все ж таки, намагаючись виконати розпорядження, запускають в електротранспорт щонайбільше двадцять пасажирів. Ось так - порціями - люди годинами діставались у справах.
"Открывается одна дверь: чтобы могли контролировать - и мы просто считаем людей. Проходит двадцать человек - двери закрываются. Естественно, это вызывает нарекания - люди недовольны тем, что приходится ждать", - говорить Максим Стриженко, контролер КП "Одесміськелектротранс".
Ще більші перепони чекали на жителів Одещини із сільської місцевості. Зранку перестали ходити електрички й потяги, а опівдні припинили рух приміські й міжміські автобуси. Пасажири кинулися до терміналів - щоб з'ясувати, як дістатися додому, але марно.
Странные вы люди, как вы работаете? Автовокзал закрывается. Не пускай, Жека.
"Пешком. Как я собираюсь добираться. А как же я могу? На такси у меня денег нет. Персональной машины тоже нет".
Люди групуються, аби замовити таксі до сіл.
"Знакомимся, общаемся, вызываем вместе такси, едем домой, а как добираться? А что будет завтра, послезавтра людям на работу надо ходить как-то, ну, вообще, ужас, конечно. Просто все будут сидеть без денег дома и перебиваться тем, что есть: с хлеба на воду, ну а как", - говорить Тетяна Михайлова, жителька села Сухий Лиман.