Які заходи слід вжити владі для порятунку бізнесу в Україні під час карантину: думка експертів [ Редагувати ]

Близько семисот тисяч українських підприємців через карантин змушені зупинити свою роботу. Про це звітують у Торгово-промисловій палаті.

У Кабміні вже заявили - займаються розробкою програми з підтримання малого й середнього бізнесу. Більше розкаже Даніїл Снісар.

Лише половина із запланованих надходжень: у березні бюджет недоотримав майже 50 відсотків від податкових та митних платежів. Працівники малих підприємств у сфері послуг залишилися без роботи на час карантину. У вимушених відпустках, серед інших, продавці, офіціанти, перукарі, бармени. Загалом майже 4 мільйони українців.

Дмитро Ярьоменко, приватний підприємець:

В данный момент, если прямо говорить, то кушать уже нечего. Прям до такого. Я сам переселенец с Донецкой области. Это единственный мой заработок. На чем зарабатывать, где брать деньги - неизвестно.

Програма з підтримання бізнесу на стадії розробки, - звітують у Кабінеті Міністрів.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України:

Було скасовано ЄСВ для фізосіб-підприємців. Було скасовано податок на нерухомість, на землю. Уряд веде перемовини з європейськими партнерами, щодо малого та середнього бізнесу, який постраждає. Розробляється програма дій уряду, в якій будуть прописані шляхи підтримки бізнесу і один з наших пріоритетів - підтримка тих, хто втратить роботу. Сьогодні ми формуємо стабілізаційний фонд держави для того, щоб підтримати бізнес, підтримати людей

За даними Торгово-промислової палати, у 95 відсотках випадків підприємці можуть домовитися з власниками орендованих приміщень про умови роботи. Цьому сприяє в тому числі визнання карантину форс-мажором на законодавчому рівні. Що ж до звільнень, роботодавець не має права змушувати своїх працівників писати заяву за власним бажанням, кажуть юристи.

Анна Морозова, юристка:

Якщо ви не бажаєте звільнятися - не пишіть такі заяви. Відповідно до останніх змін до законодавства, щодо протидії корона вірусу, будь-яких підстав додаткових щодо звільнення, зокрема й з ініціативи роботодавця не встановлено. Тобто, які були підстави до введення карантину, вони такі й залишилися.

У тих випадках, коли сторони не можуть домовитися, торгово-промислові палати видають сертифікати про факт форс-мажору, з якими підприємці можуть захищати свої інтереси в суді.

Тетяна Острікова, експерт з питань податкового і митного законодавства:

Ті кроки, які на сьогодні вже були зроблені владою, вони є необхідні, але вони абсолютно недостатні для підтримки української економіки, особливо в тих секторах, які постраждали більше всього. Йдеться про роздібну торгівлю, про авіаперевезення, про концертно -розважальну діяльність. Тому в першу чергу держава має подивитися, що вона може зробити для цих галузей. Треба дивитися стратегічно, як ми будемо забезпечувати робочі місця, коли пандемія закінчиться. І тому нам вкрай необхідне державне замовленння на певні інфраструктурні проекти, для того щоб забезпечити наявність робочих місць, які будуть створювати додану вартість, якими будуть забезпечені додаткові робочі місця.

Крім цього, зараз у Верховній Раді працюють над розробкою законопроекту про підтримку бізнесу.

Тетяна Острікова, експерт з питань податкового і митного законодавства:

Це заборона банкам піднімати відсотки за кредитними договорами. Це скасування штрафних санкцій по прострочених грошових зобов’язаннях на певний період - до кінця травня. А також пропонується відстрочити сплату орендної плати також на період з 30 травня.

Новим законом пропонують передбачити кримінальну відповідальність для спекулянтів та ділків, які наживаються на продажу товарів під час карантину.