Чи можна перепрофілювати українську промисловість на боротьбу з коронавірусом [ Редагувати ]

З початком пандемії довелося згадати, що колись українські підприємства могли самостійно виробляти більшість із тих медтоварів, які сьогодні доводиться терміново шукати по всьому світу, щоб імпортувати.

Тож чи можна швидко перепрофілювати нашу промисловість - ту, що залишилась, - на боротьбу з вірусом? І чи можемо ми самі себе забезпечити тестами, засобами захисту та обладнанням? Інна Томіна розбиралася.

Це кадри із заводу елекрокарів "Тесла". Але на відео інженери збирають не авто, а прототип апарату штучної вентиляції легень. Конструюють його з автодеталей.

Ось бачите червоним позначено деталі автомобільні, синім кольором медичні.

Уже до літа американці планують завершити тестування і запустити серійне виробництво апаратів ШВЛ.

Тесла-прилад може бути від 20 до 40 хвилин автономним.

А це - прототип апарату вентиляції легень розробила британська компанія, яка виготовляє пилососи. Вона отримала замовлення від уряду.

Його можна використовувати, коли поблизу немає розетки чи відключили світло, і можна пересувати разом із пацієнтом.

Бо існуючих виробництв - замало. На апарати ШВЛ - країни стоять у чергах.

Ростислав Валіхновський, хірург, заслужений лікар України:

Наприклад, на заводі Дрейгер є обмежена кількість цих апаратів і черга аж до жовтня місяця для того, щоб їх купити, придбати в достатній кількості.

Французькі парфумерні компанії, які переходять на виготовлення антисептиків. Або модні будинки, які масово відшивають маски. Промислові гіганти по всьому світу перепрофільовують свої потужності.

Ростислав Валіхновський, хірург, заслужений лікар України:

На даний момент ми маємо, що великі промислові гіганти світу такі як "боїнг", такі як "мерседес", такі як "Тесла", такі як "дженерал моторс", вони взялися за те, що перепрофілювали своє виробництво і на власних промислових потужностях виробляють апарати ШВЛ.

А що ж Україна? На державному рівні - з цим геть глухо.

Ось експеримент наших лікарів із приватної клініки. Вони власними силами працюють над виготовленням апарату ШВЛ. Схему конструкції знайшли на сайтах європейських компаній медтехніки, яку виклали у вільний доступ. На волонтерських умовах відгукнулись випускники КПІ, інженери та бізнесмени. Хтось робить 3D-друк комплектуючих, хтось створює мікросхеми. На все піде до двох місяців.

Ростислав Валіхновський, хірург, заслужений лікар України:

Ми розуміємо, що таких хворих з дихальною недостатністю при COVID-19 можна вентилювати тільки на сучасних експертних машинах, для них не підійде звичайний апарат ШВЛ, якими забезпечені більшість наших лікарень.

Зараз у наших лікарнях є понад 3,5 тисячі апаратів, які подають кисень у запалені легені. Це - дані МОЗу. Однак те, що на папері, і те що в наявності - це дві великі різниці.

Іван Лахтіонов, аналітик Transparency International, координатор DoZorro:

Воно не співпадає. Тому що фактично частина обладнання, яке обліковується МОЗ і по документах проходить. Воно начебто є в наявності, але коли ти приходиш по факту в лікарню, частина з нього в непрацюючому стані, частина потребує якоїсь модернізації.

До прикладу, радник мера Києва - Максим Бахматов розповів, що після перевірки однієї з лікарень міста, де було аж 24 апарати ШВЛ, виявилось, що рятувати людей із ускладненням від коронавірусу можуть лише 2. А загалом, кажуть у КМДА, у столиці є 390 приладів.

Віталій Кличко, мер Києва:

Цього року за благодійні кошти у лікарні передали вже 10 апаратів. За кошти резервного фонду місто планує придбати ще 52 апарати ШВЛ та передати у медзаклади міста. 17 з них ми очікуємо найближчим часом. Нові апарати - закордонні. В основному - виробництва Франції.

А могли б бути й вітчизняними. Свого часу апарати штучної вентиляції легень збирали ось тут. На Київському державному заводі "Буревісник". За радянських часів тут випускали по 200 апаратів на рік. Зі спалахом коронавірусу за військовий завод Укроборонпрому згадали. Та ця місія вже нездійсненна. Розробник вітчизняного апарату помер, документація є, та не вся. А сам завод давно занедбаний.

Віталій Кличко, мер Києва:

У нас є кілька апаратів БРІЗ, виробництва заводу "Буревісник". Вони вже не нові. І постійно потребують ремонту. Купувати нові апарати у цього підприємства ми не можемо. Бо завод сьогодні не працює.

Справді зараз цей завод радше схожий на привид. На порожньому периметрі - жодного робочого процесу. Офіційно тут працює лише кілька охоронців, та й тих не видно. Останнє велике замовлення підприємство отримало від уряду 2008, але оплата за нього так і не надійшла. Згодом під тягарем боргів - завод закрився.

Буревісник уже тривалий час на стаді банкрутства. Борги підприємства сягають десятків мільйонів гривень. Сьогодні тут немає ні світла, ні води. ні газу, зруйновані всі робочі цехи. Тож сподіватися на те, що навіть за бажання, тут швидко зможуть зібрати фахівців і налагодити виробництво - марно.

Щоправда, на інших потужностях Укроборонпрому зараз таки взялися оперативно виготовляти - марлеві пов'язки, респіратори та медичний кисень. Та все ж Україна у боротьбі із коронавірусом сподівається не на себе, а на імпорт. Найперше, що почали закуповувати - це китайські експрес-тести.

Іван Лахтіонов, аналітик Transparency International, координатор DoZorro:

Якщо зупинятись на експрес-тестах, ми бачимо, що було витрачено 14 млн грн. Кількість - близько 45 тисяч. Загалом, якщо говорити скільки держава витрачає на боротьбу з Ковідом, то вже сьогодні ця цифра близько одного мільярда гривень. Левова частина цих грошей йде на закупівлю тестів, апаратів ШВЛ, засобів індивідуального захисту.

Та це дані аналітиків лише на кінець березня. Від початку карантину про масштаби проведених тестувань влада не звітує. Але відомо, що більшість тестів приїхали в Україну, як гуманітарка. 

Іван Лахтіонов, аналітик Transparency International, координатор DoZorro:

Зараз наскільки все зміксовано. Я не виключаю, що частина того товару, який прибуває цими літаками, може бути куплений в тому числі через електронну систему прозоро, тобто фактично за гроші місцевого чи то обласного бюджету чи навіть державного.

З кінця березня в Україні вже в деяких і приватних, і державних лабораторіях почали виготовляти власні тести - і експрес, і ПЛР. Останній вид тестування - більш точний. Роблять його лише в лабораторії. Забір матеріалу беруть з носа. Головна складність виготовлення таких систем - відсутність реагентів.

Олександр Коляда, учений-генетик, співзасновник генетичної лабораторії Diagen:

Для их изготовления требуется некое биотехнологическое сырье. Это некорторые ферменты и всякие биологические молекулы. В Украине нет ни одного завода, который это сырье производил. То есть всем компаниям для производства приходится заказывать из-за рубежа.

І тут знову українські приватні компанії випередили державу. Поки державні лабораторії чекали грошей із бюджету - приватні вже налагодили виробництво до тисячі таких тестів на тиждень. Бо почали готуватися до епідемії ще з лютого.

Олександр Коляда, учений-генетик, співзасновник генетичної лабораторії Diagen:

Одно из достижений своременной молекулярной биологии, то что не нужно рассылать по всему миру образцы зараженного вируса, для того, что бы лаборатории умели с ним работать. Это можно сделать по электронной почте, просто выслав последовательность этого гена. Китайцы когда смогли расшифровать этот геном. Это была первая половина января, они выложили в открытый доступ и многие лаборатории, сейчас их более двухсот во всем мире начали работать.

Приватні українські лабораторії виготовляють тест-системи на продаж. Ними користуються і приватні лікарні, і державні лабораторії. Уже з'явилися експрес-тести у вільному продажі і в аптеках. Ціна стартує - від 350 гривень. Але робити його самостійно не варто, краще звертатися до сімейного лікаря.