Мистецько-кримінальна справа: ДБР влаштувало штовханину на виставці картин Петра Порошенка [ Редагувати ]

Петро Порошенко знову прогуляв допит у ДБР. Сьогодні його викликали одразу у двох справах і про колекцію картин, що вже набула загальноукраїнської слави, і про записи розмов із віце-президентом США Байденом. Адвокати п'ятого президента пояснили черговий прогул вже традиційно - мовляв, повістку вручили незаконно.

Однак, знаєте, якось складно повірити, що протягом більш ніж півроку, поки екс-президент ховається від слідчих дій, у ДБР справді не змогли вивчити правила кримінального процесу щодо повісток. Скоріше, Порошенко просто не хоче йти на допити і вважає, що може собі це дозволити.

Але завдяки всім цим скандалам і новій  мистецько-кримінальній справі постало цікаве питання: а що ж за картини такі на мільйони доларів? Чи не з музейних фондів вони? Та чи справжні? Інна Томіна розібралася у всіх тонкощах картинної проблеми між Порошенком і ДБР.

"Картинна справа" Петра Порошенка стала чи не найгучнішою із низки інших проваджень проти нього. Цього тижня п'ятого президента викликали до ДБР. Там із ним хотіли поговорити про живопис - про те, як саме він ввіз до України 43 полотна відомих художників. Слідство підозрює, що за цінну колекцію Порошенко не сплатив державі мито. Але той разом із дружиною, замість допиту пішов у музей Гончара. Де виставив ці полотна на загал.

Петро Порошенко, п'ятий президент України (2014-2019 рр):

Тут ви зможете побачити і роботи Айвазовського, родина якого має походження з Галичини, який сформувався як митець в Феодосії в Криму. Крим - це Україна. Ми бачимо роботи Лагоріо - одного з найкращих учнів Айвазовського.

Після опису творів із власної колекції, Петро Порошенко заявив, що картини куплені ще до його президентства. 2012 року.

Петро Порошенко, п'ятий президент України (2014-2019 рр):

Картини ввезені законно. Для цього достатньо було просто подивитись, бо я не зобов'язаний зберігати оригінали декларацій, хоча вони збереглися, для цього достатньо було просто подивитися в базу даних митної служби.

Як доказ, Порошенко разом із картинами виставив і всі митні платежі. А на допит, каже, не пішов, бо викликали правоохоронці його неналежно через відеозвернення, а не повісткою.

Останні ж не забарились і теж прийшли на виставку із повісткою. Але вручити її політику не вдалося. Тож вирішили вилучити митні декларації. На вході зчинилась штовханина. Музейники звинуватили ДБР у проникненні без рішення суду і вимагають компенсації за виламані двері.

Тим часом у бюро заявили про опір і перешкоджання слідчим діям.

Ольга Чиканова, спікер ДБР:

Адміністрація музею та інші особи перешкоджали проведенню слідчих дій. Для їх належного проведення задіяли спецпідрозділ. Під час виконання обов'язків спецпідрозділу будь-які заходи фізичного впливу не застосовувалось.

Зрештою, через день на картини таки наклали арешт. З'ясовуватимуть, чи було митне порушення.

За словами самого Порошенка, вартість колекції понад 4 мільйони фунтів. Усі роботи - оригінали, окрім однієї, Рєпіна.

ЇЇ оригінал занадто великий, тож його просто не змогли внести до зали. Оглянути виставку можна буде після карантину. І вже точно відомо, за яку ціну деякі полотна продавали на світових аукціонах. Приміром, Айвазовський:

Едуард Димшиц, мистецтвознавець, куратор корпоративних та приватних колекцій:

Це Айвазовський великий твір, розмір 214 на 214 сантиметрів. Це Рибацький острів така назва. Вона була продана на аукціоні Крісті в тому самому 30 листопада 2005 го року і ціна її 1 мільйон 542 долари.

Порошенко не єдиний в Україні, хто має цінні твори. Художні колекції - це для наших політиків та бізнесменів ознака статусу.

Едуард Димшиц, мистецтвознавець, куратор корпоративних та приватних колекцій:

Найдорожчі твори, я думаю, що вони взагалі знаходяться в тіні. Тобто я знаю, що є люди, які купували приміром там французьких імпресіоністів з України. Хтось купував Пікассо.

Взагалі процедура ввезення культурних цінностей в Україну - востаннє регулювалась чи не з десять років тому. Коли був ухвалений закон із так званою нульовою ставкою для антикваріату і коштовних творів.

Едуард Димшиц, мистецтвознавець, куратор корпоративних та приватних колекцій:

При чому досить смішно вийшло, що сучасне мистецтво туди не потрапило. Коли ти купуєш роботу якогось сучасного італійського художника, яка коштує 500 євро, то тобі треба сплатити всі податки з того твору. А коли ти купуєш роботу, яка коштує мільйон доларів старого майстра, тобі нічого не треба сплатити. Нульова ставка працює. І цей закон почав працювати і колекціонери з України почали завозити сюди досить багато творів.

Та все ж Україна - у топі країн, куди не ввозять, а навпаки - у неї викрадають твори мистецтва. За даними Інтерполу, ми - в першій десятці держав, де зникають картини, скульптури та інші артефакти. Найрезонансніша крадіжка сталась 2008. Тоді прямо зі стін Одеського музею зняли "Поцілунок Іуди" Караваджо. Її просто вирізали з рами, проникнувши в приміщення через вікно. Картину знайшли через два роки в Німеччині. І навіть передали назад. Та вона була вже серйозно пошкоджена. Лише два роки тому фахівці взялися за її реставрацію.

Олександр Ройтбурд:

Вот я видел, после того, когда ее одели на раму. Ну опытный глаз заметит реставрацию, но это будет все тут же Караваджо, к которому мы все привыкли.

Дивним чином в Україні зникають твори не тільки з виставок та музейних фондів, а й із закритих кабінетів високих чиновників. Туди, за давньою традицією, полотна тимчасово "позичають". Для естетичної аури.

Олександр Ройтбурд, директор Одеського художнього музею, художник:

Вот было передано во времена Януковича семь пейзажей каких-то современных. Вот их именно там заменили на какие-то достаточно грубые копии.

Йдеться про скандал із підміною творів українського художника Миколи Глущенка. Полотна висіли в Кабміні кілька років. Допоки під час щорічної звірки - музейна комісія не помітила, що це - фальшивки.

Едуард Димшиц, мистецтвознавець, куратор корпоративних та приватних колекцій:

Значить дві роботи вони побачили, що це не Глущенко, а копії з Глущенка, а третя робота чи була відсутня. Коротше я знаю, що одну роботу знайшли. Оригінал. А дві роботи, оригіналів нема по сьогоднішній день.

Та й з розслідуванням у цій справі теж "глухо" досі. Тож попри світову практику і гарний тон, експерти все ж виступають за мораторій на прикрашання українських державних установ шедеврами. Бо аура безкарності - перебиває ауру художньої естетики.