Затяжний карантин спровокував хвилю домашнього насильства серед українців [ Редагувати ]

Щороку понад мільйон жінок в Україні стають жертвами домашнього насильства - це може бути фізична шкода, емоційна, економічна або сексуальна. Більшість жертв бояться повідомляти про знущання, а ті, хто домагаються правди у правовому полі, не завжди можуть довести свою правоту.

Як захистити себе від токсичних стосунків у сім'ї?

Зустрічав мене із зупинки й без пояснень, без всяких там питань - зразу кулаком по обличчю, дуже побив мене.

Тетяна майже рік терпіла емоційний тиск від чоловіка - постійні образи й докори. Особливо агресивним він ставав напідпитку. Жінка зізнається: мовчала, аби тільки зберегти сім'ю. Та після побиття не витримала - звернулася в Центр допомоги жертвам домашнього насильства.

Чоловік підняв руку один раз, терпіти таке? Ще моральне знущання також терпіти важко, але ще й фізичне.

Зараз мати з дочкою залишили будинок у передмісті, в якому мешкали з батьком-тираном, винаймають квартиру і Києві. Розповідають, попри економічні складнощі, життя після розлучення стало кращим.

Я очень восхищаюсь мамой, потому что она очень сильная женщина. Если бы она осталась там, я бы себе, наверное, этого никогда не простила. Я рада, что она нашла силы и мы решили проблему в семье.

Сотні українців щодня потерпають від домашнього насильства. Наприклад, з початком карантину побільшала кількість звернень на "гарячі лінії" від чоловіків. Мовляв, втратив роботу, тепер жінка морально тисне через брак грошей. Потерпають чоловіки і від фізичного насильства, здебільшого ті, хто має інвалідність.

Тетяна Зотова, директорка Центру гендерної рівності:

Коли вони знаходяться у шлюбі, жінки - вони настільки виснажені морально, це дуже важко, ми все це розуміємо і деякі є ситуації, коли жінка може вчиняти факт домашнього насильства не тільки психологічно, а й фізично, навіть рідні матері, коли їхня дитина сидить в інвалідному візку, і не може нікому допомогти - вона вже також виснажена і може діяти в такому правовому полі.

Сучасний ремонт, харчування, дитяче ліжко, медична допомога, безплатний психологічний та юридичний супровід. У цих кризових кімнатах жертва насильства може прожити 10 діб. У Києві їх поки що дві. У випадку морального чи фізичного насильства, можна звернутися на гарячу лінію 1500, або викликати поліцію.

Тетяна Зотова, директорка Центру гендерної рівності:

Ми намагалися в першу чергу зробити тут найсучасніше відеоспостереження, також у нас є змога здати об'єкт під охорону, і саме головне - це конфіденційність. Ми не маємо права розголошувати адресу цієї кімнати.

Проте, лише дві кімнати на майже 4 мільйони населення столиці - за міжнародними стандартами, замало.

Марина Хонда, заступниця голови КМДА:

Якщо минулого року було 6000 звернень за рік до поліції, то зараз, станом вже на перше травня цього року - 7000 звернень по Києву. Така необхідність є. Це не кімната, це дві такі міні-квартири невеличкі. У нас ще є в планах відкриття ще однієї такої кімнати.

Правозахисники вважають: Україна програє європейським країнам, зокрема, й через те, що у нас досі не затверджена Стамбульська конвенція. Вона чітко визначає ознаки насильства над жінкою та покарання за це.

Альона Кривуляк, директорка Департаменту національних гарячих ліній соціальної допомоги ГО "Ла Страда":

У нас вже є петиція підписана, тобто петиція, яка зібрала потрібну кількість голосів, понад 25 тисяч на сайті президента України щодо важливості ратифікації Стамбульської конвенції. І можна сказати, що українське суспільство готове до такого кроку, тепер рішення мають прийняти депутати Верховної Ради.

Наразі ж, закон в Україні захищає здебільшого лише на папері. Майже два роки, як знущання у сім'ї в нашій країні є кримінальним злочином. Але прецедентів, коли жертва насильства домоглася покарання кривдника у суді, поки що небагато.