Українка відкрила у Ізраїлі притулок для коней [ Редагувати ]
Притулок для коней. Таку незвичну справу обрала для себе в Ізраїлі наша співвітчизниця, українка, яка переїхала туди жити. Вона допомагає тваринам подолати наслідки жорстокого поводження і стати красенями, якими їх і створила природа. Усі подробиці розкаже Антон Готліб.
Білого красеня звуть Шахар - "Світанок" у перекладі з івриту. Збереглися фотографії, яким він потрапив у притулок, але Оксана не хоче їх показувати, каже, так можна зовсім зневіритися в людях.
Оксана Беркович, власниця притулку для коней:
Приехал он ко мне, я выпустила его погулять, на поле. Была зима, зеленая травка, и он решил, видимо, что попал в рай, упал и решил умирать. После многих попыток его поднять, я позвонила ветеринару. Ветеринар приехал, сказал, что такая пожилая лошадь, старше 20 лет, нет никаких шансов, тем более, что в крайней степени дистрофии, уже не реагировал на еду и посоветовал его усыпить. Но я сказал нет, у меня никто не умирает.
Шахар не помер. Хоча знову довіряти людям навчився не відразу. Як і Джонні, за яким можна було вивчати анатомію, а зараз - хоч на виставку відправляй. У Оксани в притулку 17 вихованців, і до кожного потрібен підхід. Коні все розуміють, і багато що відчувають навіть тонше за людей. Тому реабілітація довга, частіше навіть не фізична, а психологічна. Не проблема вигодувати тварину, проблема переконати, що для неї людина - більше не загроза.
Оксана Беркович, власниця притулку для коней:
Я думаю, что намного труднее реабилитировать их, потому что они же не могут рассказать свою историю, мы должны каким-то образом догадываться. То есть, человек, который заботится о такой лошади, должен быть суперчувствительным. То есть замечать самые маленькие нюансы в поведении.
Оксана родом із Житомирської області, за першою професією вчителька. В Ізраїлі живе вже понад 20 років. Змінила багато професій, поки не стала господинею такого собі ранчо. А скоріше притулку, куди з усієї країни до неї потрапляють покалічені, змучені коні. Граційні, чудові створіння, які постраждали від рук людини.
Кінь - істота соціальна. Їй потрібна родина, спілкування. Ще вони - тварини допитливі. Їм постійно потрібні нові враження та емоції. Інакше, якщо вони просто щоденно працюють від світанку до смерку, у них настає справжнє емоційне виснаження. Вони втрачають інтерес до життя і можуть швидко загинути.
У психологічній реабілітації Оксана послуговується таким прийомом зводить коней у пари. Ті, які живуть у притулку давно і вже пройшли терапію, дуже позитивно впливають на новачків, ніби показуючи їм, що місце спокійне, а людям можна вірити. Ще з'ясувалося, то верхова їзда розслабляє коней, треба тільки робити все спокійно, обережно і без будь-якого насильства.