Людська недбалість чи злочинне знищення лісів: що зробило повені в Україні настільки масштабними та нищівними [ Редагувати ]

Цього тижня новинний порядок денний нам диктувала погода. Уся країна із жахом спостерігала за руйнівною повінню, що перевершила навіть страшний паводок 2008 року. Вода прийшла і в обласні центри, постраждали сотні містечок та сіл. Підрахувати повну суму збитків поки не вдається.

Тож, чому це стало можливим? І чи справді саме людська недбалість і злочинне знищення лісів зробили лихо настільки масштабним? Розберемося в цьому сьогодні. А для початку, зафіксуємо ситуацію станом на цю годину.

Західна Україна у воді. Зруйновані мости, дороги і людські долі.

Боже милостивий, матінко божа, змилуйсі над нами.

Велика вода забрала хати, обійстя, врожаї. І впевненість у завтрашньому дні. 23 червня 2020 року. Водоспад пробій в місці Яремче - це жахлива картина. Чому прийшов потоп? Чи є серед причин людський фактор? І чи можна було уникнути лиха?

Такої води оце другий раз. 1948 була така, ну не така як тепер ця більша. Ця надзвичайно велика.

Стихія вдарила минулого понеділка. Найсильніше по Прикарпаттю. Дощ лив безперестанку. Річка Прут піднялася спочатку на два метри, потім на чотири. Черемош на три з половиною. Рівень води підвищувався буквально щогодини. Почалися паводки.

Сотні кілометрів доріг зруйновано, десятки мостів знесені. Затопило трасу національного значення, що йде зі Львова через Рогатин, Івано-Франківськ до Мукачевого. Без газу залишилися тисячі людей. А Яремче ще й без водопостачання.

Диви які там брили повикидало на дорогу.

Стихія вже забрала три життя. 22 червня увечері в річку впало авто, в якому було двоє людей. Рятувальники витягли тіло жінки лише наступного дня, а чоловіка не знайшли досі. Від падіння в бурхливий потік загинула стара жінка.

У цьому будинку в селі Хлібчин на Прикарпатті проживає дві сім'ї. По коліна у воді господині сновигають по кімнатах і заливаються слізьми. Нещодавно завершили ремонт, в нього вклали купу сил та грошей. Та за одну мить стихія знищила все. Меблі, техніка, одяг - усе в намулі. А частину речей течія рознесла по селу.

То нічого вже, це холодильник вирвало то винесло на вулицю. Бо я відкрила двері, тут така була хвиля. І стіна он зразу відвалилася.

Пані Руслана теж плаче. Подвір’я, город, хата - все засипане камінням. Його принесли із собою потоки з гір, які знищували все на шляху. Жінка каже: вижила лише тому, що не була дома.

Руслана, жителька села Хороцеве:

Це ми вижили це буквально за годину як ми пішли з дому з дочкою…це все сталося. Нас би не було вобще, може десь там в каміннях.

Іванна, жителька села Хороцеве:

То нереально спастися. Як вона могла спастися, як потік прийшов і било зверха на кришу.

Гора каміння і намул і в хаті. Будівля відновленню не підлягає. Жінка із двома дітьми поки перебралися до сусідів, куди діватися далі - не знає. Селевий потік затопив кухню, стайню, комору.

Іванна, жителька села Хороцеве:

Мене спасло є дві черешні, ті дві черешні тако загородило полігами, що сюда прийшло, то прийшло все. Решту пішло туди на хату позабирало.

В біді і городяни. Це кадри Галича з висоти пташиного польоту. Ціле місто перетворилося на озеро. Вода підступила і до райлікарні. Звідти евакуйовують і хворих на СOVID-19.

Сусідня Буковина. З Чернівців частково евакуювали людей. Там розлилася річка Прут, затопило найбільший ринок у регіоні. Поліцейські працювали цілодобово, аби не допустити мародерства. Вода зруйнувала міст у селі Маршинці. Він з'єднував два райони. А це місце, де зірвало дамбу річки Черемош. Вода затопила майже 5 тисяч будинків.

Ольга Фаринович, постраждала:

Ввірвалася вода і затопила хату. Ніхто нічого не міг зробити. Бо вода не мала куди стікати.

Світлана Сисак, постраждала:

Це було п’ять хвилин і все. І так вода почала підніматися. Я дітей на спину похапала бо діти перелякалися. Повиносила туди на дорогу все. І ми до хати не могли вернутися. Двері нам не давало відкрити. Вода затиснуло.

Кілька днів тому тут була дорога. Все змінилося за 20 хвилин.

Боже, Боже мій. О, Боже.

Потоки води зносили все. Подвір'я Олександра перетворилося на озеро.

Олександр Волошин, житель села Ревне:

Все, що ми нажили - все пішло, все потопилося.

Загинула худоба. Автомобілі вціліли, бо їх встигли прив'язати металевими дротами до стовпів. Збитків на сотні тисяч гривень, підраховує господар.

Олександр Волошин, житель села Ревне:

Дивіться, тільки товару в мене на 250 тисяч затопило. Дві машини порахуйте, вся техніка.

Чи можна було уникнути трагедії? Синоптики кажуть – так. Про надмірні опади у Карпатах попереджали за кілька днів. Тож за цей час дамби можна було укріпити.

Владислав Білик, синоптик українського гідрометеорологічного центру:

А вона була передбачена, а всі були попереджені, всі знають, що при дощах в цьому селі розмиває дамбу. Це вона розмивалася в 2008 році 2010 і якщо напевно в цьому році її якось би засипали камінням, піском, ще чимсь там підвищили її може б і не було таких наслідків.

А до такої легковажності та недбалості ще варто додати й вирубку лісів. Вона не зіграла вирішальної ролі, але ситуацію значно погіршила.

Владислав Білик, синоптик українського гідрометеорологічного центру:

Якщо будуть гори без дерев, то будуть зовсім інші наслідки і процеси. Тобто, скажімо, як в горах середньої Азії. Коли там невеликі дощі призводять до підтоплень. Коли вся ця вода по горах стікає десь в низину і затоплює.

Крім того, багато сільських обійсть зведені у так званій червоні зоні - у річищах, де будівництво заборонене. За словами юристів, за кордоном такі доми навіть страхувати відмовляються. В Україні на компенсацію можуть розраховувати всі. Сума невелика - до 5 тисяч гривень. Аби отримати гроші, місцева влада має скласти акт про руйнування від стихії і підкріпити його висновком експерта.

Проблема в іншому,  люди зазвичай цього не роблять. Ну, умовно кажучи, не оцінюють своїх збитків. Чекають там коли приїде чи приїде адміністрація, чи проведе оцінку цього майна.

Гроші будуть - кажуть у владі. Уряд уже пообіцяв 750 мільйонів на ліквідацію наслідків негоди з резервного фонду. 8 тисяч будинків треба відновити.

Володимир Зеленський, президент України:

Добудуємо будівлі, а там де знесені повністю сьогодні ми бачили такі приклади там треба людей просто переселити, купимо їм ту чи іншу будівлю. Всі гроші вже виділені, гроші підуть на область, з області підуть в кожен райончик.

Та чи будуть ці гроші використані за призначенням? В Україні є приклад повені 2008 року, коли десятки мільйонів гривень допомоги просто розікрали. На Верховинщині клуб "кмітливих бізнесменів" створили фіктивні фірми: одна з яких нібито займалися відновленням доріг, а інша їх контролювала. За такою схемою поклали собі в кишені дванадцять мільйонів.

Любомир Чемеринський, прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області:

Після літньої повені 2008 року, правоохоронними органами було виявлено факти вчинення розкрадання бюджетних коштів, які були виділені з держбюджету на ліквідацію наслідків стихії.

Пані Анна живе біля потічка в селі на Франківщині. Її обійстя заливає щороку. На державні гроші не сподівається, тож своє майно страхує.

Анна Андрійків, жителька села Микуличин:

У нас від коли хата. Хата з 56 року від тоді вона кожен рік страхована. Від 56 року кожен рік страхована. - Від держави? - Ні копійки. Ніколи не давали ні копійки.

Остаточні збитки від потопу в західній Україні рахуватимуть уже після того, як повінь зійде.