Негода в Україні: коли постраждалі почнуть отримувати обіцяні гроші від Кабміну? [ Редагувати ]
Уряд запропонував виділити ще два мільярди гривень на допомогу регіонам, що постраждали від повені. Це на додачу до 700 мільйонів, які виділили терміново на ліквідацію наслідків стихії. Чи вистачить цього? Бо навіть повну суму збитків у владі назвати ще не можуть - рахують досі.
А що ж самі люди на прикарпатті? Чи отримали постраждалі хоча б якусь допомогу? Як виглядають села - після великого потопу - бачила Жанна Дутчак.
Прикарпаття після потопу. Стихія "накрила" всю область. Десь більше, десь менше - та біди наробила всюди. Масштаби руйнувань і збитків - вражають! Три людські життя, сотні підтоплених сіл і містечок, тисячі будинків та знищена інфраструктура. Дамби, мости, дороги - все змила вода.
Галина Косяк, жителька Ланчина:
Це можна знімати фільми ужасів.
Повінь 2020, офіційно, наймасштабніша за останні пістоліття. Місцеві назвають її не інакше, як "великий потоп". Скільки часу та грошей - піде на ліквідацію наслідків? Аби зрозуміти це - з інспекцією вирушаємо в найбільш постраждалі райони.
Тримаємо курс на Косівщину - один із гірських районів Івано-Франківщини. Звідки, власне, і почала свій наступ руйнівна стихія. Перша зупинка - село Шешори.
"Добрий день. Ви вже зранку на роботі. - Та мусимо працювати, а як інакше. Бо от маємо наслідки стихії. І мусимо забезпечити людям прохід".
Тут велика вода в одну мить знесла п'ять мостів - три автомобільних і два пішохідних. Вже другий тиждень відрізані від світу - жителі кількох присілків. Єдиний шлях - з одного берега на інший лише вбрід.
По пояс у холодній воді обережно переходить річку пан Микола… В руках довжелезна палиця - місцевий лайфхак-страховка, щоб не знесла швидка течія.
Микола Олександрук, житель села Шешори:
Добуваємося як можемо. Міст забрало, і мусимо йти. Так бродимо і по хліб. По всі потреби.
Ірина Братівник, жителька села Шешори:
Так що ми дома і хліб самі робимо. Бо діти є. У нас на нашому участку є всім відома полонина розсохата. Що дуже багато туристів ходить так само. Всі шукають виходу де менша вода. Переходять з дітьми маленькими такі що навіть по два роки. Це все на плечах, як хто може.
Ось ці перила - все, що залишилось від іншого мосту. Зведеного після повені 2008 року.
Міць стихії просто вражає. Основу залізобетонного моста, вагою в кілька десятків тон бурхлива вода пронесла майже кілометр. Поки не прибила до берега.
У шешорській сільраді кажуть: головне завдання зараз - відновити хоча б пішохідний перехід до заблокованих присілків. Допомогти із облаштуванням дерев'яних кладок - пообіцяли в нацпарку. Всі чекають - на затвердження документів, і звісно, на обіцяні гроші.
Василь Якібчук, сільський голова Шешорів:
Приблизні збитки по Шешорах я думаю мільйнів десять -15. Документація в процесі затвердження, вона вже розроблена. Всі питання затверджує Київ. Ми не знаємо на який першочергово обєкт виділять чи на цей міст чи на інший.
А ось у цьому селі, Яворові, люди допомоги від влади чекати не стали. І за день самі відновили переправу.
Іван Петрук, житель села Яворів:
Знесло стихією міст. Який сполучав Яворів і село Снідавку. першим ділом зробили такий міст, щоб люди могли проїхати.
Окрім мосту, в селі зруйновані береги і дороги. Із двадцяти восьми присілків, в двадцяти - пошкоджені під'їзди. Люди по кілька кілометрів йдуть пішки додому.
Дмитро Мохначук, житель села Яворів:
Щоб доїхати додому так як я зараз не можу до їхати на даний момент. Мені треба три клометри йти пішком. Там немає дороги до мене. Ми своїми силами зараз зробили кашисі деревяні щоб засипати шутром. І чекаємо техінки бо в ручну ми то вже не можемо зробити.
А ми залишаємо Косів і їдемо далі.
Дорога Верховина-Косів. На ось цій ділянці вода сильно підмила берег. Стався зсув грунту. Частина асфальту просто повисла в повітрі.
Та як виявилося, це був лише початок. Справжні труднощі нас чекали далі. Кілька десятків кілометрів, буковецький перевал і ось ми на Верховинщині. Прямуємо до Білоберізької ОТГ. Та дістатися туди, виявилось, геть непросто.
Ми були змушені зупинитися. Адже проїзду дальше немає. Замість дороги - величезне провалля.
Розвертаємося назад. Від місцевих дізнаємося - потрапити в Білоберізку можна лише через тимчасовий міст. Який розташований на території іншої - Чернівецької області. Двадцять кілометрів бездоріжжя і ось ми на місці.
Доброго дня. - Доброго. Ну що зробиш. До нас нині можна лише так проїхати.
Разом із головою на позашляховику "мчимо" в село. А там - кипить робота.
Дмитро Іванюк, голова Білоберізької ОТГ:
Ми взяли підприємця і маємо свою техніку. У нас є комунальне підприєство, у нас є ескаватор. Ми працюємо своїми силами. Ми не чекали манни з небес.
Оговтуються від стихії і селяни. В цьому ОТГ підтоплені більше десятка будинків, а в пані Руслани повністю зруйнована хата. Разом із дітьми жінку прихистили сусіди.
Руслана, постраждала від повені:
Ну все одно хочеться до свої хатки. Так піду туди подивлюся, поплачу та й прийду додому назад. Три табуретки забрала…всьо. Там нема шо забирати.
Нині жінка живе надією, що колись знову повернеться у власний будинок. Звести новий їй пообіцяли чиновники до нового року.
Руслана, постраждала від повені:
Вчора мені показували будинок. Я так всі врадувала. Я очі закрила і мені здавалось, що я вже вже в ньому проживаю. Тут в мене є ділянка, там 12 соток город в мене є, тут будуть строїти мені будинок.
І не одній пані Руслані - запевняють в ОДА. Із 480 мільйонів, які отримала Івано-Франківська область на ліквідацію стихії, щонайменше половина - піде на виплати людям.
Віталій Федорів, голова Івано-Франківської ОТГ:
За трьома категоріями. Третя - найменша руйнація, коли пошкоджено. Потребує поточного ремонту. Ця сума складе 20 тисяч гривень. Будинки які вимагають капремонту і були відселення на ці господарства буде спрямовано 50 тисяч. Гривень.
Найбільше обіцяють 300 тисяч - тим, в кого будинки зруйновані повністю. А ще по 200 тисяч дадуть трьом сім'ям, чиї родичі загинули. Решта державних грошей піде на відновлення інфраструктури. В пріоритеті знищені дамби, які зможуть захистити від наступного удару стихії.