Хімічна промисловість України опинилась під ударом через непродумані рішення урядовців [ Редагувати ]
У той час, коли прем'єр та його міністри майже наввипередки заявляють про створення робочих місць і про підтримку вітчизняного виробника, в реальності - протилежне. Найбільші промислові підприємства хімії через непродумані рішення урядовців вже почали масові звільнення. Чому, найбільший в країні завод змушений скорочувати працівників і чому влада не хоче почути хіміків? розкажуть наші кореспонденти.
Черкаський "Азот" - тут працює понад три тисячі жителів міста та навколишніх сіл. За останнє десятиліття підприємство - гігант переживало і злети і падіння, та за останній рік його робота стабілізувалась. Завод почав забезпечувати мінеральними добривами чи не всю Україну, разом з цим дбаючи і про своїх працівників.
Від роботи Андрія і його колег на Азоті залежить безпека. Слюсарем він тут працює вже шостий рік. За цей час він пережив щонайменше дві хвилі скорочень і кризи. Каже, на носі вже третя. Нещодавно колектив сповістили про оптимізацію персоналу підприємства.
Кабмін відмовився обмежувати ввезення російських добрив. такі фактори як зростання імпорту, скорочення виробництва, і найголовніше скорочення робочих місць у виробника чомусь не були прийняті чиновниками. Однак, ці ж фактори, чомусь важливі і успiшно використовуються ЄС проти імпорту української сталі. Однак, Кабмін вважає що стримування імпорту суперечить національним інтересам.
Андрій Помазан, слюсар ПАТ "Азот" Черкаси:
Хочу звернутися до пана президента! Ви обіцяли закінчення епохи бідності, так от в самій головній цій справі, що виходить - коли іде зараз скорочення із-за того що ми втрачаємо колектив, який тут працював роками, все було напрацьовано і тепер ми повинні втрачати свої робочі місця, виходить так!?
Основна причина можливих скорочень і взагалі повної зупинки підприємства - відмова Уряду від обмеження імпорту азотних добрив. Головним постачальником їх в Україну є Росія. Голова правління ПАТ "Черкаський "Азот" пояснює - вітчизняний виробник конкурувати із ними просто не в змозі. Основним компонентом виробництва добрив - є природний газ, а в Росії він дешевий.
Віталій Скляров, голова правління ПАТ "Азот" Черкаси:
Природный газ в себестоимости составляет 85 процентов. Стоимость природного газа на сегодняшний день около 150 долларов, у россиян стоимость газа на заводе 70 долларов - в два раза дешевле. Конкурировать мы не сможем в связи с тем, что квоты будут отсутствовать и будет свободный ввоз импортных минеральных удобрений, то это приведет к тому, что сюда зайдет российский товар, сюда зайдет российский товар через белорусов, через казахов, через турков.
Вже зараз український хімпром здатен повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку у мінеральних добривах. Та після відмови Кабміну від будь-яких обмежень на імпорт - Україна остаточно потрапить під вплив російських імпортерів.
Аби не допустити цього хіміки звертались із листами до уряду та президента, їх активно підтримали і українські профспілки. Але зараз ситуація лише погіршується. Профсоюзи прогнозують катастрофічні наслідки останнього рішення Кабміну, як для економіки, так і для працівників хімпрому. Відмова Кабінету Міністрів від захисту національного ринку - пряма дорога до наступної хвилі скорочень. До кінця року тільки Черкаському Азоті це до 1000 робочих місць.
Петро Шевченко, голова союзу профспілок Черкаської області:
Сьогодні ми хочемо обговорити, які наші дії щоб захистити колектив - колектив повинен працювати. Звичайно ми запропонуємо сьогодні не просто звернення адміністративні і бюрократичні механізми, а я вважаю, що сьогодні потрібно проводити жорсткі методи боротьби із ситуацією яка склалась... тобто ми повинні знайти можливість заставити уряд прийняти рішення які будуть на користь вітчизняного виробника.
Письмові Звернення трудових колективів та профспілок вдалося передати Володимиру Зеленському під час його візиту на Одещину.
Якій людині можна передати документи? - Я передам. - Це звернення працівників хімічної промисловості, які хочуть, щоб звернули увагу на їхні проблеми. Дякую.
Профспілки просять президента взяти ситуацію під особистий контроль. Адже від цього залежить звільнення чи не 7000 тисяч працівників галузі, а це тисячі родин.