Негода пройшла, проблеми залишилися: село на Прикарпатті залишається відрізаним від цивілізації [ Редагувати ]

Стихія на Прикарпатті давно відступила, а дістатися до деяких населених пунктів і досі можна лише спецтехнікою, або в брід через річку. Найбільше таких сіл на Верховинщині. В деяких - мешканці провели в повній ізоляції майже два тижні. Як пережили цей час? І чого бояться нині? - розкажуть мої колеги.

Зсув ґрунту. Проїзду тут не було. Взагалі. річка сама залишила після себе рівень, де вона знаходилась. Де зелене там йшла вода.

Разом із рятувальниками на УАЗі прямуємо в високогірне село - Дземброню. Червневі зливи наробили тут безліч обривів та зсувів ґрунту, повністю відрізавши горян від світу на два тижні.

Бачите як нанесла, а дошки скільки забрало. П'ять кубів дошки забрал. 500 штук цегли забрало. Бляха з тої сторони була складена. З цієї залишилася, а з тої забрало.

Будинок, який зводять її діти, вцілів, каже пані Параска. Живуть вони у Верховині, і після стихії жінка їх ще не бачила. Ані машини, ані автобуси - в село досі не їздять. З продуктами проблем поки немає, як і всі горяни - жінка зробила запаси.

З провізією допомагали і рятувальники. Раз на кілька днів гелікоптером доставляли питну воду та продукти.

Галина Данилюк, жителька села Дземброні:

Вони старалися кожному селу закинути. Нам три чи чотири рази закидали.

Хліб люди печуть самі. Загалом із товарами в сільському магазині досі не густо.

Крупів немає жодних, олії немає, сіль, цукор торгові агенти до броду доїжджають і повертаються кажуть наша машина не їде.

Жителі Дземброні, зараз найбільше бояться захворіти. Адже чекати на швидку марно - та просто не доїде. А найближча аптека аж у Верховині, за 25 кілометрів.

Дмитро Ветощук, житель села Дземброні:

Є люди старенькі, як моя мама, щоб не захворіли, то була б тоді проблема.

Відновлюють поступово сполучення і до інших сіл Верховини. У Волові негода розмила дорогу та зруйнувала єдиний міст, що сполучав з райцентром. Тут на допомогу людям прийшли військові. Вони встановили тимчасову пересувну переправу.

А ось жителі села Рівня через двадцять днів після стихії, досі по хліб ходять в брід. І коли чекати нового моста - не знають.