Удар струмом, втрата батьків та численні операції: історія життя Сашка Тишкова [ Редагувати ]
Стільки випробувань та болю, скільки пережив він, стало б не на одне доросле життя
Стільки випробувань та болю, скільки пережив він, стало б не на одне доросле життя. Багато хто, вже чув історію Сашка Тишкова - хлопчика, який у 6 років пережив удар струмом у 27 тисяч вольт. І відтоді вже п'ять років він фактично живе у лікарні. В нього немає батьків, але є брати і сестри, які виховуються в інтернаті. Хто опікується Сашком? Яка допомога потрібна хлопчику? Драматична історія одного маленького дорослого життя - у Феруза Бегматової.
Хлопець дуже хоче відповісти і поговорити, але не може. Його - не почують.
Половину свого віку ця дитина - у виснажливій боротьбі за життя.
Це Саша Тишков. П'ять років тому він пережив удар струмом від трансформаторної підстанції у 27 тисяч вольт. Дістав 85% опіків тіла. В його горлі трубка, без якої Сашко не може дихати. Дитина пройшла кому. І більше 25 операцій.
Одразу після трагедії Сашко залишився без батьків. І все це, коли хлопчику було лише 6. Тепер йому 10. І найважче попереду.
Вікторія Шелест - не є професійним волонтером. Вона побачила Сашка Тишкова випадково в лікарні, коли навідувала племінницю. Пізніше власними силами та коштом возила хлопця на обстеження в Прагу. І вже місяць живе з дитиною в інституті Шалімова, де Сашкові нещодавно зробили чергову операцію.
Лихо сталося в жовтні 2016 в рідному місті Сашка. В Первомайську.
Тетяна Крива, в.о. директора Первомайської школи-інтернату:
Діти пішли, прогулянка у них була.
Тетяна Крива завідує інтернатом у Первомайську. Зараз саме вона є офіційним опікуном двох дітей із сім'ї Тишкових: Саші та його брата Роми. І керує грішми, які надходять на ім'я хлопця.
Вони вирішили зібрати горіхи, біля трансформаторної будки, я достеменно не знаю він їх чи гілкою збивав чи палкою збивав і потрапив, бува уражений електрострумом.
Обвугленого і непритомного Сашка знайшов один із братів. Усього в родині п'ятеро дітей, чотири хлопця і одна дівчина. Шоста дитина - померла задовго до трагедії із Сашком.
Тетяна Крива, в.о. директора Первомайської школи-інтернату:
В цій родині була дівчинка, яка теж була з опіками на жаль, вона не вижила, не знаю чи це доля для родини така, чи карма, ну таке було. Наскільки знаю, гарячою водою була обпечена.
Перші кілька днів разом із Сашком в опіковому була його мама. Та потім жінка вийшла з лікарні і більше ніколи не поверталася.
Тетяна Крива, в.о. директора Первомайської школи-інтернату
Не можна закинути, що мама не займалася вихованням дітей, мама ставилася серйозно, але видно випадок з Сашком зламав її…
Маму так і не знайшли досі, і зрештою, визнали померлою. Опікуватися малими запропонували батьку.
Тетяна Крива, в.о. директора Первомайської школи-інтернату:
Але після трагедії, коли почали надходити кошти волонтерів, у батька закружилась голова від такої кількості грошей, почав їх витрачати не так, як треба, почав вести нездоровий спосіб життя і був позбавлений батьківських прав.
А два роки тому чоловік помер. Дітей розподілили по інтернатах. Двох відправили в Первомайський, трьох - у Борисківський.
Роман, брат:
Мрія, щоб Саша вилічився і був коло мене, все, щоб вся сім'я була коло мене: Женя, Ігор, Ніка, Саша.
А Сашко в інтернет так і не потрапив. Він залишився жити в медичному корекційному центрі. Без перспектив та плану лікування.
Наталія Шмельова, доброволець:
Когда Саша шел по коридору, его было слышно, у него такое дыхание.
Наталія Шмельова - випадково зустріла Сашка в лікарні. Організувала медичну допомогу для хлопця в Києві, придбала апарат, який допомагає дитині дихати.
Рішення про приїзд із Первомайська в столицю - приймали добровольці. Коли дізналися, що в Сашка були зупинки дихання.
Наталія Шмельова, доброволець:
Его опекун вообще не привозила в больницу. Ребенок задыхался. В "Охматдете" нам сказали, что ребенка оставлять нельзя, с ним должен кто-то находиться, мне было сказано, оставайся.
Всі витрати на утримання Сашка лягли на плечі небайдужих людей.
Наталія Шмельова, доброволець:
Сашу полностью одевают, все эти вещи, это все кто-то, не опекуны. Начиная от трусов, заканчивая шапкой. При этом, когда приходит проверка, рассказывают, что это мы купили.
Хоча гроші на лікування Сашка - виділяє область, є кошти зібрані людьми.
Тетяна Крива, в.о. директора Первомайської школи-інтернату:
300 тисяч волонтерських і щомісячна його пенсія, вона невелика, це на рахунку Сашка, а на рахунку державному 500 тисяч.
Наталія Шмельова, доброволець:
Если эти деньги есть, почему ему не оказывается помощь, почему до сих пор все покупается за счет кого-то. Мне звонили в 2018 году. Звонили, не хочу ли я забрать Сашу к себе. Мне сказали, вы что, у него столько денег на счету, я говорю, в смысле, вы предлагаете мне ребенка, чтоб я деньги его забрала, вы не должны так искать ему родителей.
За словами добровольців, опікуни жалкують грошей навіть на приладдя, без якого Сашко не жити.
Наталія Шмельова, доброволець:
Не выделяли деньги даже на его трахиостомные трубочки, это мы заказывали и привозили. Сказали, что там 200 евро это стоит, они сказали, ну нет, это дорого.
Періодично Сашко повертався до своєї домівки - в палату Первомайського корекційного центру. Там він знову був сам. І лише деколи до нього навідувалися психолог та вчителі.
Ну от, зошит з навчання грамоти, дитина пише букви.
Але зараз, через карантин, заняття взагалі припинили.
Олена Молодан, учителька початкових класів:
Я з ним намагалася дистанційно, завдання давала, але це все вже не те.
Хлопцю скоро виповниться 11, а він досі не закінчив програму першого класу
Ты умеешь читать? - Нет. - Писать? - Нет. - А с математикой как? - Хорошо.
Зараз Сашко у Києві. Йому зробили надскладну операцію, аби він знову міг рухати рукою.
Альона Костенко, хірург Національного Інституту хірургії та трансплантології О. Шалімова:
Видите, какие рубцы, ему нужно будет в дальнейшем много операций по коррекции рубцов, потому что он будет расти, а все эти ткани, они не эластичные, они рубцовые. Точно такие же рубцы, как вы видите здесь, есть у него внутри, где область трахеи. Они точно так же будут тянуть у него внутри и не давать развиваться.
Чи зможуть в Україні допомогти Сашкові з диханням - поки питання.
Сергій Галич, завідувач відділу Національного Інституту хірургії та трансплантології О. Шалімова:
Сейчас на первый план после нашей операции выходит закрытие трахеи, трахиостомы, но это операция не простая.
Хлопця готові оперувати в Празі. Скільки це коштуватиме достеменно поки ніхто не знає. Орієнтовно 20 000 доларів. Грошей на рахунках, за словами добровольців, має вистачити. Хоча опікуни чомусь упевнені в зворотньому.
Тетяна Крива, в.о. директора Первомайської школи-інтернату:
Це недостатньо для операції в Празі. Не можу сказати точну суму.
Та безсумнівним залишається одне: Сашкові потрібна справжня батьківська опіка
Наталія Шмельова, доброволець:
Никому он не нужен, он для них обуза, зачем он им. Некоторые отворачиваются, некоторые присматриваются - это надо, ой… извините… Надо, чтоб кто-то показал, что это нормально, может быть такое в жизни, он же не виноват.
