Сировари Прикарпаття виготовляють унікальну бринзу за старовинними рецептами [ Редагувати ]

Вже найближчим часом Україна може отримати ще один продукт з географічним маркування. Торік цей статус отримала гуцульською овеча бринза. Який продукт ще став брендовим? І чому це так важливо для горян?

На годиннику шоста ранку, на дворі ледь світає. А ми вже у Верховині. І просто зараз звідси вирушаємо на полонину.

Це більш як за десять кілометрів від селища, серед мальовничих Карпат. Звивистою гірською дорогою їдемо туди разом з молодим фермером Віталієм.

Кожен день починається о шостій ранку. П'ємо каву, чай зі свіжим сиром і йдемо доїти корови.

Господарство у Віталія, за мірками гуцулів, невелике - всього чотири корови. А ще - десять гектарів пасовиськ на висоті понад тисячу метрів. Родинну справу чоловік успадкував від дідуся. Від нього - і всі секрети виготовлення традиційної гуцульської бринзи.

Під час приготування справжньої гуцульської бринзи, головне - чітко дотримуватись технології. Один неправильний рух - і вся праця піде нанівець, каже сировар. Молоко в казані нагріває до 36 градусів, додає глєг - природню закваску зі шлунка теляти. І залишає до утворення желеподібної маси.

Молоко зробилося, як желе. Його треба нарізати на такі кусочки.

Далі суміш збивають ось такою залізною лопаткою. І з неї в казані формується головка сиру. Звідси її відправляють на подрю, щоб тиждень коптилася. Такий сир горяни називають "будз". Саме з нього і роблять вже відому гуцульську бринзу.

Віталій Маківничук, фермер:

Ми його перемелюємо, додаємо солі - хто як додає: якщо бринзу тримати на зиму, то треба додавати 40 грам солі на один кілограм. Вона має бути жирна, це раз, має бути жовтуватого кольору. Далі ти маєш її понюхати - вона має пахнути молоком, та запахом ялин і гуцульських трав.

Для гуцулів бринза - незамінний продукт. Вона є в кожній хаті.

Михайло Андрійович Маківничук, житель Івано-Франківщини:

Для гуцула кращого продукту немає. Гуцул вип'є молока, попоїсть бринзи і бараболями - оце в нього продукт є життєвий.

Донедавна за кілограм сиру просили всього 60 гривень. Тому більшість людей худобу розпродали. І сьогодні з усіх полонин використовують лише їх п'яту частину. Утім, за останній рік ситуація почала змінюватися. А все тому, що гуцульську коров'ячу бринзу хочуть визнати географічним брендом.

Іван Маківничук, житель Івано-Франківщини:

Ми зможемо продавати не лише в нас в районі, але і продавати у ресторани і супермаркети. Буде наш стандарт. Буде вказано наш сертифікат з географічним зазначенням нашої Верховинщини. Ми можемо приймати і з інших районів, які дотримуються цих усіх критеріїв.

З цим статусом має зрости і ціна. Адже тепер бринзою зможуть назвати лише продукт, виготовлений за спеціальними стандартами - такими, як її роблять саме гуцули. А ще горяни вірять: це привабить у Карпати ще більше туристів.

Олеся у Верховині вперше. Каже: мріяла побачити та скоштувати справжню гуцульську бринзу.

Олеся Фесенко, туристка з Києва:

Одна справа коли це робиться на великих підприємствах, інша справа - коли це вручну. Там душа вкладається. І нам дали це спробувати.