Заміноване перемир'я: бойовики активно мінують передові позиції на Донбасі [ Редагувати ]

До подій на східному фронті. Російські найманці на Донбасі знову свідомо ігнорують режим припинення вогню. Напередодні поблизу Водяного та Мар'їнки противник випустив кілька неприцільних автоматних черг, а біля Майорська окупанти атакували з протитанкового гранатомета.

Сьогодні зранку ворожих обстрілів на передовій не зафіксовано. Крім того, повідомили у штабі, нині військові допомагають локалізувати три пожежі у прифронтовій зоні - у Попаснянському районі і неподалік Новолуганского.

Ставлять коптерами, дистанційно ставлять ПОМ-2 - це російська міна, відносно нова.

Заміноване перемир'я. Тиха і підступна тактика, яку ворог нині активно використовує. Гучні калібри ніби й мовчать, та війна набула іншого змісту.

Сергій, морський піхотинець:

Діє методом розтяжок. Вона, міна ця розкидає їх у різні сторони, тому можуть постраждати не тільки наші військовослужбовці, а й цивільне населення.

Околиці тимчасово окупованої Горлівки. Ось вона, як на долоні. Протистоять окупантам на цій ділянці фронту наші морські піхотинці. Хлопці кажуть: відколи, вони з'явилися тут російськім маріонеткам на тому боці постійно мариться наступ українських військ.

Олексій, морський піхотинець:

Голова так званої "Донецької республіки" розказує, що ми кудись прокопалися, зокрема наш підрозділ вперед і що третього числа він прийде розбирати наші позиції. Ну, ми чекаємо, приходь.

В окопах нас супроводжує ось цей боєць. Олексієві 24 роки. З Маріуполя. Народився і виріс у тому самому мікрорайоні "Східний", який у січні 2015 "Градами" розстріляли російські окупанти.

Именно в мой дом, именно в мой подъезд - только в девятый этаж попали, а я живу на втором.

Олексій тоді ходив ще до школи. Почав допомагати армійцям, записався у волонтери. А потім і сам пішов воювати. Каже, не міг вчинити інакше. Належить до маріупольських футбольних фанатів. Вони стали на захист України.

Олексій, морський піхотинець:

Нашего мариупольского ультра-футбола очень много парней пошло на фронт. Очень много, мы среди фанатов дружили и очень много из других фан-движений ребята погибли. И со двора мы с ребятами играли вместе и вот. А у меня на этом направлении товарищ погиб, Саша. И вот теперь я здесь.

І Олексій певен: окупантів зі своєї землі він неодмінно спровадить. І тоді із синьо-жовтим прапором знову вболіватиме за національну збірну в Донецьку.