Олешківська Січ опинилися під загрозою знищення забудовниками [ Редагувати ]

Унікальна місцина, що зберігає залишки чи не останніх козацьких поселень на теренах сучасної України, може зникнути. Олешківська Січ уже впродовж майже трьох десятків років офіційно має статус пам'ятки історії та археології. Втім, про її збереження зараз взагалі не дбають - нарікають краєзнавці. Територія занедбана та ризикує опинитися під забудовою. Репортаж з Херсонщини Марини Михайловської.

Хрест і дзвін - це єдине, що нині нагадує про унікальну історичну спадщину Олешок із козацьких часів.

Це камінь, а на ньому напис, що на цьому місці дійсно була Олешківська Січ.

Фортеця, курені, церква - це все козаки облаштували ще у 18 столітті для військових та побутових потреб. Олешківська Січ проіснувала майже 20 років.

Іван Залуцький, полковник українського козацтва:

Січ - це постійне місце знаходження канцелярії з усіма атрибутами, з клейнодами гетьманськими, які мали право дипломатичні стосунки з іноземними державами навіть. Тобто тут був штаб українського козацтва.

За радянських часів більшість території забудували. Уже за незалежної України збережену ділянку на два гектари оформили як пам'ятку історії та археології. Але декілька років тому неподалік Січі почали зводити котеджне містечко. Саме на тій території, де за первинним планом - зона регульованої забудови.

Андрій Лопушинський, історик-краєзнавець:

Ніхто з археологів не був присутній на території будівництва. Ми не знаємо, що там було знищено чи не знищено.

Та навіть більше на території самої пам'ятки з'явилися електричні стовпи та роз'їжджає техніка. Між іншим, Олешківська - чи не єдина з уцілілих січей.

Андрій Лопушинський, історик-краєзнавець:

У нас території козацьких січей слабо досліджені через те, що більшість затоплені водами каховського водосховища, а частина зубудовані території. А козацькі поховання взагалі слабо нам відомі. На території Олешківської Січі нам невідомо, де було кладовищі ще. Воно може бути під будь-якою промисловою зоною.

Проте забудовники запевняють - вони не руйнують пам'ятку, а навпаки допомагають упорядкувати територію довкола.

Богдан Бояр, представник замовника будівництва:

Проблеми з пам'яткою немає. Крім одного. За цю пам'ятку всі забули, якби не ця забудова, якби не ця дорога.

У мерії Олешок пояснюють: витрачати гроші на пам'ятку зможуть, лише коли приймуть її на баланс. А на всі необхідні процедури коштів поки що немає.

Ольга Петриченко, заступник міського голови Олешків:

Необхідно до кінця провести археологічні розкопки, на які треба передбачити кошти у бюджеті, і встановити чітку межу, де починається та закінчується Олешківська Січ.

Іван Солоницький, начальник Херсонської обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури:

Чим в непригляднішому виді пам'ятка археології, тим краще для пам'ятки. Таким чином, це не дає можливості стороннім туди дістатися до об'єкту в тому сенсі, щоб покалупатися.

Проте таке ставлення посадовців до пам'яток - непокоїть краєзнавців. Адже якщо історична спадщина і далі буде занедбана, то її можна і зовсім втратити. І такі приклади для України, на жаль, не поодинокі.