Пенсійна реформа в Україні: чи варто відкладати на старість [ Редагувати ]

"Інформаційну бомбу" підірвав цього тижня Денис Шмигаль. Попередив: якщо нічого не робити, через 15 років не буде пенсій!

Що мав на увазі прем'єр? І що вже зараз варто робити молодим українцям, аби не голодувати в старості?

Доходи падають, чорна фінансова діра - росте!

Олексій Кущ, фінансовий аналітик:

Пенсионный фонд, фактически, уже банкрот.

На сьогодні держава його дотує на 40 відсотків. Аби заплатити людям пенсії цьогоріч треба 480 мільярдів гривень. І з бюджету дають 190. І цифра щороку збільшується. Тож якщо нічого не змінювати - нинішня молодь, у майбутньому може лишитися взагалі без пенсій.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України:

Ми не зможемо платити пенсії, вже через років 15. Це звичайна математика і економічна демографія.

Бо населення старіє, працювати - нікому. І це не лише український виклик.

Взагалі у світі є три рівня пенсійного забезпечення: солідарна система, обов'язкове накопичення і добровільні внески. У нас працює тільки перший. І лише 5 відсотків українців добровільно відкладають гроші собі на старість.

Григорій Овчаренко, член Ради Всеукраїнської асоціації недержавних пенсійних фондів:

Чому? Тому, що завжди існує потреба витратити ці кошти сьогодні. Якщо мама скаже, що потрібен телевізор - ми купуємо телевізор. Потрібна дисципліна, для того, щоб відкладати собі на майбутнє. Тому, у такому випадку і запроваджується ця обов'язкова система. Хочеш, не хочеш, а маєш!

Відкладати, але не зберігати гроші вдома - це правила пані Світлани. Вона - мати 4 дітей. Зараз їй 59 років. Жінка вже двічі пробувала вийти на пенсію. Але, спочатку, для пільгової, їй не вистачило... дітей:

Сказали, що я маю мати 5 дітей.

Потім, уже щоб зібрати необхідні 27 років стажу - у трудовій книжці не знайшлось потрібних двох літер.

Світлана Братченко, приватний підприємець:

Якась людина у 1993 році там, скажемо у відділі кадрів не поставила мені дві літери. ПР. Приказ і я тепер повинна найти якихось свідків. - Або судове рішення? - Або судове рішення, щоб вони мені підтвердили цей стаж.

Аби в дітей не було таких проблем, пані Світлана вирішила відкрити їм пенсійні поліси. Справа хоча і ризикована, але - потрібна.

Світлана Братченко, приватний підприємець:

Вони можуть відмовитись від тої філіжанки кави, але завдяки цим незначним коштам, в такому віці, як я - вони, можуть бути забезпеченими людьми.

То куди ж нести свої гроші тим, хто хоче заощадити на безбідну старість? За даними Нацкомфінпослуг, нині у нас зареєстровано кілька десятків недержавних пенсійних фондів.

Григорій Овчаренко, член Ради Всеукраїнської асоціації недержавних пенсійних фондів:

Їх існує на сьогодні понад шістдесят. Яка велика перевага? По перше, можна відкладати ну будь-яку частинку своїх заощаджень - хоч одну гривню, і це надає можливість дивитися, які результати.

А вони будуть кращими, якщо відрахування ви почнете замолоду. Тим часом влада давно обіцяє кожному присвоїти окремий пенсійний рахунок.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України:

Ми будемо створювати накопичувальну пенсійну систему вже з наступного року. Тобто кожен з вас може накопичувати собі пенсію і буде мати якусь невелику пенсію соціальну, як в розвинутих країнах, яку дає держава, і далі мати уже свої кошти такими, які ви самі собі їх створите.

Тобто з вас будуть вираховувати гроші до пенсійного фонду двічі: одна частина йтиме у солідарну систему, а друга - накопичуватися. В уряді хочуть, щоб платили всі - і роботодавці, і працівники.

Григорій Овчаренко, член Ради Всеукраїнської асоціації недержавних пенсійних фондів:

І відсоток, який планує держава на першому етапі відраховувати, він не великий, 1-2-3 відсотки від заробітної плати.

У парламенті лежить два варіанти такої реформи. Поки за жодну детально не брались. Та економісти до депутатських пропозицій ставляться скептично, бо жодна країна не робить таких масштабних реформ у часи кризи і високої тінізації зарплат.

Олексій Кущ, фінансовий аналітик:

Потому что, негосударственные накопительные фонды должны куда то вкладывать эти деньги. И в кризис все активы падают в цене, все валиться... Ну куда они будут вкладывать? Если они будут вкладывать в облигации внутреннего госзайма, значит рано или поздно государство может "наложить лапу", скажем так, на эти деньги. Если вкладывать в иностранные ценные бумаги, то это мы фактически будем инвестировать в чужие экономики.

То що ж робити українцям - поки можновладці вирішують долю їхніх пенсій? Відповідь очевидна: краще покладатися на себе, аніж сподіватися на державу. І таки відкладати гроші на старість.