Люди між небом і землею: погорільці з Харківщини залишаються без обіцяних владою грошей [ Редагувати ]
Зима близько. А обіцяної допомоги немає. Десятки сімей на Харківщині, які втратили все через лісові пожежі і досі не мають нічого. Вони поневіряються по знайомих, або живуть у сараях. Хоча влада обіцяла їм по 300 тисяч компенсації. Де ж гроші? Питала - і Світлана Шекера.
Після вересневої пожежі колись мальовниче село Гороб'ївка перетворилося на суцільну пустку. Тут пахне горілим, а під ногами тріщить понівечений шифер.
Навколо села чорним частоколом стоїть мертвий ліс. У Наталії Мостової згоріла хата та сараї. На пожежі надихався чадним газом батько, і через півтора місяці помер у лікарні. Жінка з Гороб'ївки не виїхала, бо куди ж подіти худобу? Поросята. Свиня Фрося. І дві - корови.
Жінка дуже за них переживає, бо вже холодно. А рогаті так і ночують просто неба. Сама Наталя із чоловіком живуть у сараї.
Це єдине, шо в мене сохранилося під час пожежі.
Наталія Мостова, мешканка Гороб'ївки:
В етой комнаті ми готовим їсти худобі, а в цій кімнаті ми проживаємо. Вночі я другий раз просипаюся від того, що… від холоду. Ще місяць ми тут протянемо, не більше. Місяць. Дальше ми померзнемо. І худоба моя померзне.
Наталині сусіди їй заздрять. Кажуть, у неї хоч сарай є. А в них не залишилося - нічого. Родина - поки живе у друзів.
Ніна Погребняк мешканка с. Гороб'ївка:
Еще дня три мы будем жить у друзей. А вот как вернется подруга с заработков…Ну, как бы, у не тоже семья, внуки. Мы не знаем даже, что мы будем делать. Считайте, что скоро под открытым небом будем. Все!
Люди ще сподіваються на обіцяну компенсацію в 300 тисяч гривень. Та час іде. Грошей від держави немає. А хати в навколишніх селах подорожчали.
Ніна Погребняк, мешканка с. Гороб'ївка:
Шесть тысяч были, ажиотаж подняли, стало 10 тыс долларов.
Та людей уже попередили - у кого немає документів на будинки, компенсацію не отримають. А таких - половина. Роман Овчаренко, який на двох гектарах, отриманих після участі в бойових діях на сході, звів собі будинок отримав відмову навіть на невеличку допомогу від обласної адміністрації.
Роман Овчаренко, мешканець с. Гороб'ївка:
Вам відмовлення в наданні матеріальної допомоги. З тим, що пожежа сталася не за місцем вашої реєстрації. Так зачем мені регістрація, єслі мій будинок ось… і шо з нього осталось.
У Романа п'ятеро дітей. Придбати новий будинок допомогли волонтери. А уся худоба так і ночує просто неба.
Роман Овчаренко, мешканець с. Гороб'ївка:
Свині мерзнуть надворі. Ну вони тоже животні, вони мерзнуть.
Ніна Олександрівна жила в будинку, який зводили удвох з чоловіком. Пожежа не залишила нічого. Старенька спершу поїхала жити до доньки. Та не склалося.
Ніна Рибалко, мешканка с. Гороб'ївка:
Жила півтора місяці в дочки, а тоді я ушла. Не понравилось дочкє моїй. Тепер у чужих людей я. І хвораю ж я.
Документи на будинок у жінки є і вона має стовідсоткове право на компенсацію. Та ніяких новин про гроші з далекої столиці немає.
Ніна Рибалко, мешканка с. Гороб'ївка:
Не знаю, як дальше жити. Що його робити. Ніхто не помагає, обіщане ніхто не ісполняє.
У Тетяни Миколаївни також із документами все гаразд. Її будинок згорів одним із перших. Зараз жінка з чоловіком живе у сусідньому селі. Знімає хатинку без води і з туалетом надворі. Хоча в себе, якраз перед пожежею, зробили ремонт.
Оце шо осталося від нашої хати. Провалилося все, згоріло.
Тут у нас була ванна, туалет, вода… Все, все поплавилося, все погоріло. І я ось тільки недавно ремонт зробила. Тут покрасила, побілила, на зиму готовилася. Он обої клеїла. Нема нічого.
На згарищі Тетяна знайшла лише ось цю цукерницю.
Я сюди приходила після пожару, розривала тут, хотіла найти може шось осталось. Найшла тільки одну сахарничку, осталася вона. О, під розвалинами, і всьо.
Віктор і Валентина Шуляри під час пожежі виїжджали з упевненістю, що їх будинок врятують. Навіть зачинили двері на ключ. Тепер, на залишках печі, живе кіт Філімон, який від сажі став чорним.
Филимончик. И взять некуда. Вот ты мой хороший.
Подружжя теж тимчасово зупинилося у знайомих.
Віктор Шуляр, мешканець с. Гороб'ївка:
Временно пустили нас до зимы. Планировалось, что помощь будет оказана какая-то, и мы оттуда уедем. Ну какое-то жилье купим.
Ті, люди, чиї хати вціліли, теж страждають. Бо опинилися на безлюдному згарищі.
Ольга Чуб, мешканка Гороб'ївки:
Село згоріло, і душа згоріла. Осталися люди між небом і землею, живуть люди на попелищі, розбіглися всі.