Наслідки злочину: чому держава забула про постраждалих у пожежах [ Редагувати ]

Злочин, наслідки якого стали катастрофічними. Слідчі ДБР "спіймали" посадовців Служби з надзвичайних ситуацій в Луганській області на крадіжці палива.

Це було таким системним, що рятувальники просто не змогли вчасно виїхати, коли почалися масштабні лісові пожежі. А отже, і наслідки займання виявилися значно більшими, ніж могло би бути. Та й загалом - враження таке, що держава забула про тих, хто втратив усе - у тому числі й через оцих корупціонерів.

Наш Ігор Левенок зустрівся з людьми, які й досі живуть на згарищі. Хоча минає вже другий місяць після пожеж. 

Тут скрізь попіл, згарище, пустка. Колись це було селище, передмістя Сєверодонецька. Тут жило близько тисячі людей.

Селище Воронове, від пожежі тут постраждало вісімдесят відсотків людських осель. Моторошна картина. На вулицях можна побачити голодних безпритульних тварин. Котів і собак. Погорільці туляться по різних закутках. Багато людей і досі чекають обіцяної допомоги від держави.

Це пані Марина. Її будинок дивом уцілів, а батьківська хата навпроти згоріла вщент. Батьків забрали до себе.

Марина Мірошниченко, жителька селища Воронове:

Другие люди у нас частино проживают у родственников, кто-то у друзей, кто-то в общежитии. Первое время чем могли помогали гуманитаркой. Спасибо всем неравнодушним людям со всей Украины.

Тридцятого вересня вогняний вихор знищив тут майже все. Люди й досі не можуть оговтатися. Напередодні в харківській лікарні від опіків помер іще один житель селища. Дванадцята жертва пожеж на Луганщині.

Я вишел в рубашке и в брюках босиком, все згорело, доли секунди, я вышел без п'ятнадцяти сем вот это уже все горело.

Таке складно навіть уявити, каже Михайло Ілліч. Чоловік сорок років відпрацював водієм швидкої допомоги. Бачив різне. Але те, що сталося в його родині, не покажуть навіть у драматичних фільмах.

Тут пан Михайло знайшов останки своєї загиблої дружини.

Михайло Індиченко, житель селища Воронове:

Я ей сказал, Люба беги. Я думал она убежала, а она говорит виганяй машину. Ну я и побежал вигонять машину. Вибежал за двор и начал ее искать, но нет. Три дня искали ее. Своими руками я откапивал ее, своїми.

Відтоді чоловіка підкосила хвороба. Стався серцевий напад.

Рятується ліками. І двічі на день пенсіонер їздить на згарище. Годує улюбленців-котів. Вони - єдині, хто вижив у господарстві.

Я сам не буду есть, а их буду кормить.

Власними силами, по крихтах, чоловік намагається відбудувати бодай літній флігель. Напозичав грошей, трохи допоміг Червоний хрест.

Купив шифер, у сусідів придбав цеглу та дерев'яні балки. Усе те, що не знищив вогонь. Чоловік каже: уже б і заселився, якби наші урядовці виконували обіцяне.

Дадут деньги, так бистро, но не дают же вот эти триста тисяч, что они…На жену ни копейки не дали, а обещали двести тисяч.

Тож попервах ночував у машині. Та світ не без добрих людей, каже пан Михайло. У свою хату його пустив пожити молодий хлопець, який пішов до війська. Тут він зараз і мешкає рАзом з іншими погорільцями - зятем та племінником.

Если би, ребята, не волонтери, то ми били би вообще. Из Дружковки приезжали, из Харьокова, из Закарпатья привозили все нам. А на нашу власть надяться нечего.

На вулиці вдарив морозець, тож пан Михайло бере бензопилу. Потрібні дрова, а з ними - проблема.

Навколо - вигорілий ліс, а брати деревину не можна. За це - великий штраф. Цього вистачить хіба на тиждень.

Ну, в эту суботу опять будем ехать воровать, а только воровать это считается, а как еще.

І пан Михайло каже: така доля спіткала багатьох. У вогні люди втратили все. І головне - документи. А без них компенсацій не дають. Тож погорільці бігають кабінетами.

Уже все, в БТИ дали справку что не вступал в наследство никто, тоесть я хазяїн дома. А, не докажеш им ничего. Это у нас в этом.

Чиновники військово-цивільної адміністрації кажуть: половині з п'яти сотень погорільців компенсацію вже виплатили. Інші - мають клопіт із документами. А не встигнуть зробити до січня - залишаться без грошей. Бо закінчиться бюджетний рік.

Олександр Стрюк, голова Сєверодонецької ВЦА:

Действительно, есть такая возможность, что кто-то из пострадавших, кто не успеет оформить юридически свое право на получение єтой материальной помощи может оказаться в такой категории.

А Михайло Ілліч згадує, як після пожежі до нього приїжджав сам прем'єр. Утішав. Тому до нього чоловік і звертається.

Господин премьер-министр скажите когда же нам будет выплата? Ви же нам обещали.