Мільярди на вітер: куди пішли гроші з "ковідного" фонду [ Редагувати ]

Офіс генпрокурора зацікавився, як витрачаються кошти на будівництво доріг. Перевірятимуть усі повідомлення про порушення - аж від початку 2019 року. Нагадаємо, дороги - одна з найбільших статей витрат, які фінансуються з "ковідного фонду". Звідти ж хочуть забезпечити тепер і допомогу бізнесам та працівникам, які постраждали від карантинних обмежень.

Але чи залишилися ще гроші в "ковідному фонді"? Не будемо чекати висновків генпрокурора - зробимо свій аналіз.

Тож, скільки пішло на дороги? Що отримали лікарі? Та яку допомогу від держави через спецфонди отримують європейці?

Гроші, які рахують - усі!

Володимир Зеленський, Президент України:

"Ковідний фонд" - це не надруковані окремі гроші, чи гроші, які нам надали наші якісь партнери.

Бо створили "ковідний фонд"...

За рахунок скорочення по різним видаткам.

Навесні "нашкребли" шістдесят шість мільярдів гривень. А вже восени...

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України:

Розпочато аудит "коронавірусного фонду".

Бо коронавірусними грішми вдарили по бездоріжжю.

Подібних дворівневих розв'язок тут буде 4. Ми на Житомирській об'їзній дорозі. Загальна довжина шляху трохи більше 20 кілометрів. І взялися за нього капітально, бо з двох смуг тут зроблять 4, а ще у планах відновити три шляхопроводи через залізницю та побудувати 2 пішохідних мости.

Саме на такі дороги, як от об'їзна Житомира, і йдуть гроші з так званого "коронавірусного фонду" - вже витратили майже 20 мільярдів гривень.

Це перша і наймасштабніша стаття витрат "коронавірусного фонду". Бо велике будівництво - з розмахом!

Олександр Кубраков, голова Державного агентства автомобільних доріг України:

Траса "Дніпро - Ришитилівка", Запорізький міст, траса "Мукачево - Івано-Франківськ", траса М-13, - я буду йти географічно, - "Львів - Самбір", Ужгород.

Ще до пандемії ці шляхи будували. Зокрема, за гроші штрафів з "Газпрому" (а це майже 35 мільярдів гривень). Спочатку фінанси направили до "ковідного фонду", потім - знову повернули на дороги.

Володимир Зеленський, президент України:

Це, до речі, дороги до тих лікарень, куди їдуть люди і ковід-хворі.

Не обійшлося у великому будівництві і без традиційного атрибуту!

Гліб Каневський, голова експертної організації StateWatch:

Почалися корупційні скандали навколо проєкту "Велике будівництво", що от "Укравтодор" він там сприяє якимсь картелям.

Олександр Кубраков, голова Державного агентства автомобільних доріг України:

Побудувати дороги і розікрасти там і вкрасти 40 відсотків - це неможливо. В нас дороги всі майже побудовані, які ми планували в цьому році.

Та чи ефективно було витрачати на це аж 30 мільярдів з фонду? Для порівняння, на інші статті виділили…

Роман Єрмоличев, заступник міністра фінансів України:

18 мільярдів спрямовані на охорону здоров'я. На соціальну підтримку громадян спрямовано 11 мільярдів гривень.

Гліб Каневський, голова експертної організації StateWatch:

На ремонт лікарень було розподілено значно менше коштів - там близько 2 мільярдів гривень. Поліцейські під час карантинних заходів отримали більше надбавок в сумі, ніж медичний персонал.

Бо доплати отримали 150 тисяч нацгвардійців. Загалом на МВС виділили 2,7 мільярда гривень.

Дешевше обійшлося навіть... Забезпечення лікарень киснем! - Півтора мільярда. Майже стільки пішло на ремонт опорних лікарень (1,7). У планах закупити і 200 апаратів штучної вентиляції легенів - на це виділили з фонду 100 мільйонів ще навесні.

Гліб Каневський, голова експертної організації StateWatch:

А реально їх освоювати система охорони здоров'я почала у вересні. Тобто, на сьогодні з них витратили всього 50 мільйонів гривень.

Чому українській владі не вистачило пів року, аби підготуватися до осіннього сплеску? І що робили в Європі, поки у нас - не квапились?

У Євросоюзі, попри бюрократію, на коронавірусний виклик відреагували швидко. 19 березня у Брюсселі оголосили про створення програми RescEU.

Аби надати країнам ЄС необхідне медичне обладнання - захисні маски та костюми, апарати ШВЛ... І вже через місяць, 25 квітня, першу партію - 90 тисяч масок - доправили в Італію.

Тижнем пізніше таку ж допомогу отримала Іспанія. Коштом з європейського бюджету у різних містах розгортають мобільні шпиталі. І якщо навесні це були звичайні намети, то зараз - приміром, от такі модульні палати.

Ціль такого модулю - виручати в кризовій ситуації. Насамперед під час напливу пацієнтів. Коли хтось уже одужує, проте повертатися додому зарано і ще потрібен нагляд.

І лише медичною допомогою реанімаційні заходи від ЄС не обмежились. У Брюсселі добре розуміли: рятувати потрібно не лише здоров'я.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Європейський народ дивитися, що буде далі. Вони думають і про те, чи буде у них робота? Що станеться з їхнім бізнесом і працівниками? Що буде зі заощадженнями та іпотеками?

Для порятунку економік створили окрему програму SURE. Українською ця абревіатура звучить, як "звісно". І вона, справді, багатьом повернула впевненість у майбутньому. Йдеться про 100 мільярдів євро на допомогу бізнесу. Частка з них дісталася і будівельнику Олександру, який працює в Бельгії.

Олександр Мураховський, будівельник:

Они выплатили за 4 месяца около 8 тыс. евро. За первый месяц помощь пришла - я даже не знал, что за деньги, - потом бухгалтер сказала: это помощь от коронавируса.

Її отримували в Бельгії в перші місяці локдауну всі будівельники, які мали хоча б тиждень простою.

Олександр Мураховський, будівельник:

Я конечно нервничал по этому поводу. Потому что если ты работаешь на фирму - я знал, что государство всегда платит деньги. А если ты сам на себя - то ты сам на себя.

Напризволяще не кинули нікого. Роботодавцям, які не могли платити зарплату працівникам, дозволили відправляти їх на тимчасове безробіття. Всі соціальні виплати держава брала на себе.

Наталі Мюйль, міністр зайнятості Бельгії:

Понад мільйон працівників були оформлені як тимчасово безробітні - це приблизно третина працівників приватного сектору. І приблизно стільки ж підприємців закрилися, і отримали допомогу.

І хоча від часу тотального локдауну минуло майже пів року, більшість бельгійських підприємців досі тримаються на плаву завдяки тій підтримці.

Олександр Мураховський, будівельник:

Сейчас работа уже как бы есть, я уверен, что все будет хорошо. Но хотелось бы еще каких-то выплат. Привык к хорошему (сміється).

Коротко та лаконічно рестораторка з Рівного Галина описує стан українського бізнесу зараз - у період карантитну вихідного дня. А якщо введуть повний локдаун - і поготів!

Галина Кухтій, ресторатора:

Тому що заборони впроваджуються, а вихід з них? Виходу ніякого не пропонується. Можливо це може бути зменшення податкового навантаження.

І його таки зменшуватимуть! Президент навіть відповідний законопроєкт подав у парламент. Там - і податкові канікули, і звільнення від сплати єдиного соціального внеску, і одноразова фінансова допомога ФОПам у 8 тисяч гривень.

Володимир Зеленський, Президент України:

Якщо ви власник кав'ярні, наприклад кав'ярні, і ви не закрилися, але через карантин скоротили час роботи, нікого не звільнили, проте деяких працівників відправили у вимушену відпустку, - тоді для виплат таким працівникам ви зможете отримати допомогу.

На всі ці державні щедроти планують витратити близько 10 мільярдів гривень. Взяти їх хочуть, знову ж таки, - з коронавірусного фонду. Та чи вистачить у ньому на це фінансових залишків після доріг? І чи залишиться медицина знову матеріально недолікованою?