Буковинка з однією рукою вражає дивовижними вишивками [ Редагувати ]
Понад дві сотні вишитих робіт лише однією рукою. Буковинка Марія Лахман ще в юності отримала тяжку травму. Проте справу всього свого життя, вишивання, ні на день не полишала. Ба більше, навіть без кисті руки стала знаною майстринею з десятками нагород. У гостях у вишивальниці, в Буковинських Карпатах, побували наші журналісти.
Бабка вишивала і мама вишивала, і я. Це моє хобі.
Пані Марія із села Яблуниці ще в юності втратила кисть лівої руки. Травму отримала через нещасний випадок у колгоспі. Оскільки змалку любила вишивати, перше, про що попросила у матері в лікарняній палаті - голка з ниткою і полотно для рушника.
Марія Лахман, вишивальниця:
Отут до халата причіпляла, а тут до пів ковдри, та й так і шила. Коли вже рука загоїлась зовсім, тоді я вже на руці вишивала.
Відтоді майстриня вишила понад двісті робіт: рушники, сорочки, картини та ікони. Зізнається: найцінніша - невеличка подушечка, якій вже 72 роки. Саме на ній мати вчила маленьку Марійку робити перші стіжки.
Марія Лахман, вишивальниця:
Це як перша згадка про вишиття. Вона мені дала заряд такий на все життя, що все вишиваю.
За свої довгі роки майстриня брала участь у багатьох міжнародних фестивалях та виставках, і отримала чимало відзнак. Та найбільше пишається повагою людей в рідному села. Марія Петрівна колись винаймала кімнату у майстрині. Каже, що вишивальниця стала для неї другою мамою.
Марія Дроняк, жителька села Яблуниці:
Навчила мене до життя, привила любов до життя, до культури цієї, до Гуцульщини, до народного чогось.
Для своїх робіт пані Марія обирає лише складні схеми. Крім того, навіть без однієї руки вправно порається по господарству.
Марія Лахман, вишивальниця:
Сама я перу, і білю, і підлогу мию, і посуд мию - це все я роблю. І сапала, і копала, і громадила.
І десятки років віддала праці у сільській бібліотеці. Нині тут - експозиція робіт Марії Лахман.
Параска Пилипко, завідувачка бібліотеки села Яблуниці Конятинської ОТГ:
Ця жіночка, вона живе кожним днем і вона гордиться тим, що вона може щось, працює, вона ні на що не скаржиться, вона всім задоволена. Вона не багата фінансово, але багата душею.
Грошей за свої роботи гуцульська майстриня принципово не бере. Лише дарує тим, хто справді дорогий.
Марія Лахман, вишивальниця:
Продаєш - це талант свій продаєш. Продавати не можна, бо це богом дане мені.
У свої 77 років пані Марія вишиває без окулярів. Працює щодня, окрім свят. І справу життя облишати не планує, каже доки дозволить здоров'я не випускатиме голки з рук.