Рятівники майбутнього: Україна вшановує ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС [ Редагувати ]
Рятівники майбутнього. Україна вшановує ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.
Керівники держави на чолі з президентом поклали квіти до меморіалу "Воїнам Чорнобиля" у Києві. Пам'ять полеглих вшанували хвилиною мовчання. Від опромінення лише протягом першого місяця після аварії загинули до 200 пожежників та працівників станції.
З тими, хто вижив, поспілкувалися наші кореспонденти. Про сьогодення та майбутнє зоні відчуження - далі.
Це кадри із серіалу "Чорнобиль". Через 5 днів після вибуху троє співробітників ЧАЕС спускаються в басейн під зруйнованим реактором. Керівництво застерегло: це - самогубство. Але чоловіки йдуть туди добровільно.
А ось справжній Валерій Беспалов, у 1986 році - старший інженер на станції. Це він разом з двома колегами зміг спустити воду з резервуара під реактором. Інакше до неї дісталася б "лава" з активної зони і стався б другий - ще більш руйнівний вибух. Утім, на відміну від серіалу, в реальному житті - ліквідатор вибору не мав.
Валерій Беспалов, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
Мы работали на предприятии, где самостоятельно не принимаешь ни одно решение. Ты просто включаешься в это решение и активно в нем принимаем участие.
Яке опромінення тоді отримав - чоловік не знає. Показники дозиметрів, з якими йшли на завдання, - загубилися. Рівень радіації Валерій вимірює по-іншому.
Валерій Беспалов, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
Как вы думаете, если у человека идет кровь после выполнения задания, меняется цвет зубной эмали, лопаются сосуды на глазных яблоках.
Після аварії Валерій Беспалов і далі працював на ЧАЕС. Каже: як і сотні інших людей, життя присвятив "мирному атому".
Валерій Беспалов, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
Молодость, энергия, друзья, испытания, самое главное - испытание. Чернобыль для меня все в жизни.
Одного з трьох "чорнобильських водолазів" уже немає в живих. Протягом місяця після катастрофи, за різними даними, від отриманого опромінення загинули від 30 до 200 ліквідаторів. А загалом для подолання наслідків аварії задіяли більше ніж 600 тисяч людей.
14 грудня вшановують самопожертву ліквідаторів. Це символічна дата - у цей день 1986 року четвертий енергоблок ЧАЕС назавжди законсервували під саркофагом. Він прослужив 30 років, але згодом почав давати тріщини.
Торік ввели в експлуатацію так званий новий безпечний конфайнмент. 36 тисяч тонн бетону і сталі, заввишки вище ніж американська Статуя Свободи.
Усередині цієї гігантської арки - складна інженерна система. Саншлюзи, майстерні, системи радіаційного й сейсмічного контролю. І той самий четвертий реактор під старим саркофагом - до нього нас пропускають у спеціальному одязі й лише на 10 хвилин.
Ми знаходимося поруч з об'єктом "Укриття", який повністю накрив зруйнований четвертий реактор. Дозиметр тут показує близько 11 мікрозіверів на годину - це ц 22 рази вище за норму, але не критично, якщо перебувати у приміщенні недовго.
Сергій Поплугін, начальник цеху експлуатації об'єкта "Укриття" і Нового безпечного конфайнменту:
Здесь нет постоянного пребывания персонала, персонал занят здесь периодически - на время выполнения работ.
Демонтувати старе "укриття" й очистити від радіоактивних залишків четвертий енергоблок - поки що це плани на майбутнє. Нині основне завдання працівників ЧАЕС: законсервувати відпрацьоване ядерне паливо з інших трьох енергоблоків. Раніше воно зберігалося у спеціальних водних резервуарах, тепер його переміщують у безпечніші сухі приміщення.
Роман Абрамовський, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України:
Весь термін на перевезення займе десь 10 років. Без перерви, окрім неділі, кожен день буде перевозитися такий один контейнер.
А саму "зону відчуження" в уряді хочуть внести до переліку спадщини ЮНЕСКО. Аби ще раз привернути увагу світу до найбільшої техногенної аварії в історії людства.