Депутати затвердили кошторис: що нам обіцяє прийнятий бюджет? [ Редагувати ]

І під акомпанемент гучних мітингів сьогодні народні депутати ударно працювали до самого вечора. Нардепи оперативно повернули повноваження Нацагентству з питань запобігання корупції. Зробили крок до розширення прав Нацради з питань телебачення та радіомовлення, та ще й підвищили зарплату її членам.

А от двох міністрів - екології та у справах ветеранів, зібралися звільнити, бо ті подали заяви. Окрім того, продовжили на рік особливий статус Донбасу.

Про все ми розповімо докладно у випуску. Та зараз про головне. Бюджет 2021 року. Депутати його таки ухвалили під завісу, у муках і кулуарних торгах. Кому дістануться державні мільярди? А кому наступного року доведеться заощаджувати - порахувала Ксенія Барвіненко.

Законодавчий локомотив Верховної Ради забуксував на бюджетних питаннях. Ще зранку депутати відмовлялися голосувати головний кошторис на наступний рік. І почалися довгі та складні переговори голів фракцій. А доки одні радилися, інші - критикували. За неправильний розподіл коштів.

Олексій Гончаренко, народний депутат, "Європейська Солідарність":

Між першим та другим читанням зменшилось фінансування пенсійного фонду, на 8,5 млрд, зменшилось фінансування освіти, культури, ані гривні ми не додали українському війську, але повністю в нас збереже велике фінансування офісу президента на майже 40% неймовірні цифри на його кортежі, резиденції, літаки.

Володимир Цабаль, народний депутат, "Голос":

Уряд хоче знову дуже багато позичити, 230 млрд додатково запозичити. Зараз дивлюсь до другого читання, офіс президента збільшили на третину, на український дім, на інвестиційні проєкти, минулого року були дороги - наступного року аеропорти, як наче під час коронавірусу в нас всі дуже багато стануть літати.

Критикували бюджет й за слабке фінансування соціальної сфери.

Юрій Бойко, народний депутат, співголова фракції "Опозиційна платформа - За життя":

Абсолютно антисоціальний бюджет, бюджет який збільшує виплати силовикам, різним канторам, офісу президента, силовикам, Верховні Раді і в той же час зменшує виплати на народження дітей, на підтримку чорнобильців, інвалідів, це бюджет чиновників. У нас не має збільшення виплат на медицину в порівнянні з 2019 роком, більше там на 1.8 млрд а тоді не було пандемії, не було боротьби і зрозуміло що медикам грошей не вистача, на обладнання, на зарплати на ліки і тому ми це ключове питання чому ми проти цього бюджету.

Віктор Медведчук, народний депутат, голова політради партії "Опозиційна платформа - За життя":

Мы получаем бюджет, не только бюджет бедной страны, Украина особо богатой и никогда не была, были годы развития и падения, но никогда такого не было чтоб доходную часть, то есть деньги чтобы стране существовать обеспечивать процесы жизнеспособности, привлекались на 2/3 в качестве заимствований.

Не подобаються депутатам і джерела доходів бюджету. Кажуть, податки хочуть збирати "не з тих".

Сергій Соболєв, народний депутат, "Батьківщина":

Дохідна часина бюджету формуються через спробу внести законопроєкт, які дають змогу не сплачувати тим хто розташований в офшорних юрисдикціях податки. Це спроба далі збирати податки за рахунок ФОПів,  і абсолютної позиції з уряду які б давали можливість малому і дрібному бізнесу почати працювати.

Навіть у монобільшості, яка начеб-то має беззаперечно погодити кошторис, документом не задоволені. Утім там сподіваються, що наступного року буде краще.

Данило Гетманцев, народний депутат, "Слуга народу":

Це бюджет бідної країни, він не задовольняє жодного, я переконаний, депутата який буде голосувати за нього в залі Ми я вважаю не має права збільшувати фінансування на державні органи поки в нас пенсія мінімальна 1769 гривень, за яку соромно. Я переконаний що наступний рік стане тим роком де ми розпочнемо врешті решт вперше за 30 років такий стабільний сталий розвиток нашої економіки.

Та попри нещадну критику документ підтримали 289 народних обранців. Зелені кнопки тисли "Слуги народу", "Батьківщина", "За майбутнє", "Довіра" та позафракційні. Тож, що нам обіцяє бюджет? Курс долара наступного року буде 29 гривень. Мінімальна зарплата від початку року (з 1 січня 2021) зросте до шести тисяч гривень, а з першого липня (1 липня 2021) ще на 500 гривень.

На медицину виділять майже 160 (159) мільярдів гривень, окремо дадуть гроші і на боротьбу з COVID-19. Інфляція, зростання цін, трохи більше семи відсотків. Дефіцит бюджету, різниця між видатками та доходами - 236 мільярдів. І схоже латати цю бюджетну діру будуть новими запозиченнями.