Пенсіонери без пенсій: як село Тихе хочуть відрізати від світу [ Редагувати ]

Доставка пенсій під загрозою! Історія не нова, а вже щорічна - передноворічна. Укрпошта вимагає від Уряду підвищити тариф на послуги та міністри з рішенням не квапляться. У компанії таки пішли на крихкий компроміс і пообіцяли два місяці працювати за старими розцінками. А далі, кажуть, видно буде.

Та незалежно від домовленостей чиновників та урядовців, деякі села вже з нового року таки залишаться без відділень. І щоб отримати свої виплати - пенсіонерам доведеться їхати по них до найближчого райцентру. Чи подужають таку дорогу старенькі в гірському селі розпитувала Мар'яна Мартин. 

Оксана працює в поштовому відділенні села Тихого уже шістнадцять років. Тут вона і начальниця, і підлегла.

Оксана Васько, працівниця пошти в селі Тихому:

До обіда начальник, по обіді листоноша.

Й Оксана не жартує. Такі в неї посади. Працює на третину ставки. А ще виконує обов'язки продавчині, бухгалтерки, прибиральниці та місцевого психолога. Оксану добре знають у селі, адже саме вона - улюблена гостя кожного пенсіонера.

Марія Матьовка, жителька села Тихого:

Пенсію маєте. Хто може прийде, ко нє та вона принесе, дасть на руки людині, ще й товар принесе, то знати як она йде в село, то звідкись, а не з базара так не йде.

Усі ці обов'язки Оксана виконувала за половину мінімалки. Її зарплатня - 2 700 гривень. Та з першого січня жінка вже не носитиме пенсій селянам, і не отримуватиме законно заробленого - відділення в Тихому скорочують.

Оксана Васько, працівниця пошти села Тихого:

Попередили що буде скорочення, якщо ми ся не погоджуємо, йти або в Ужгород на роботу або в Березний. Нова влада прийшла нові технологи. Я думаю, що село не відріжуть, обіцяють, що буде перевізна пошта.

Село Тихий - гірське, тут суцільне бездоріжжя. Живуть переважно літні люди, вікової категорії дев'яносто плюс. Як працюватиме перевізна пошта і чи буде така взагалі - ще не знають. А селяни новій звістці геть не раді.

Марія Матьовка, жителька села Тихого:

Но як закривуть, я си уявити не гонна же як то буде но як закрити, туй єдна бідна пошта пстала щей то закрити? Де тота моя бабка 94 роки де вона полізе? Де йти вбирати тоти гроши їв.

Отримувати пенсію на банківські картки, кажуть, теж не зручно. Бо автобуси сюди ходять тільки раз на день, а до найближчого банку більш як сорок кілометрів. Та й сам банкомат для більшості селян - вища арифметика.

Ганна Чимсак, жителька села Тихого:

Та де старі люди ся розберуть там жеби поміг узяти тоти гроші, та де ся стара людина розберавсь із тим. Ба і старі не годні і йти і не велика аж така зарплата у поштарки, же тілько держава менає грошей?

Яким чином жителі села отримуватимуть пенсії, чи навіть посилки - наразі точно не знають. Можливо, потрібне доправлятимуть у село поштамобілем. Та як часто приїжджатиме ця поштова машина, і чи взагалі доїде в гори розбитими дорогами, можна хіба здогадуватися.