В Україні закривають виправні колонії: яка доля чекає на чотирилапих працівників? [ Редагувати ]

Кому собаку з кримінальним минулим? В Україні торік, заради економії, закрили вісім виправних колоній. На черзі - ще дві. Зокрема й, і Бучанська під Києвом. В'язнів переводять до інших закладів, персонал - скорочують, а от яка доля чекає на чотирилапих працівників? Дізнавалася Марія Кагал.

Бучанська колонія №85. Тут сумлінно працювали 19 собак для охорони та понад півсотні котів - для душі. Більшість песиків розібрали співробітники. Але на території закладу досі живе сім чотирилапих, які ще чекають на господарів.

Роман Місько, старший інспектор з кінології відділу охорони Бучанської виправної колонії:

До нас приходять люди. Ми вибираємо чи вони зможуть в дальнєйшем, як кажуть працювать з ними і чи справляться з їхнім кормом, щоб утримувать собаку.

Чіткої схеми, що робити з так званими "списаними" собаками - немає. Тож співробітники звернулися по допомогу до волонтерів. Саме зі знайомства з ними і почався процес соціалізації службових собак.

Олена, зоозахисниця:

Для собак тоже было неожиданно, что люди спокойно передвигаются по периметру, который они должны охранять. они сначала ниче не поняли. они всячески пытались показать кинологу, что ходят тут всякие, смотри, что ж ты их водишь. а потом уже на третий раз, когда мы к ним уже подходили, мы их уже и фотографировали и элементарно нюхали руки, то есть, у них уже было любопытство, уже был интерес.

Волонтери та кінолог наголошують: ці тварини - охоронці. До них потрібен особливий підхід, тож нових господарів обирають прискіпливо. Ось, приміром, Борис - майбутній власник вівчарки Джафара.

Борис, майбутній власник вівчарки Джафара:

Знакомство наше длится уже вторую неделю. Я каждый день приезжаю, я ее подкармливаю, то есть, собака идет на контакт.

До нових помешкань поїде ще двоє чотирилапих. А от собак з небезпечним характером віддадуть до притулку.

А котів на території колонії завели ще в'язні, адже торік їм це дозволили для так званої кототерапії. Пухнастиків не стерилізували, тож популяція зростала. Потім ув'язнених перевели до інших закладів, а їхні улюбленці лишились тут самі.

Ірина Мурга, голова зоозахисної громадської організації:

Це великий стрес для тварини, коли вона залишається одна, а в тому приміщенні вона жила і вони просто сиділи десь на підвіконнях і чекали. А потім вже з часом вони почали виходити, бо потрібно годуватися і потрібно шукати їжу і ловили за допомогою спеціальних пристроїв - живоловки їх ще називають.

Після відлову котів відправляють на огляд до ветеринарів і вакцинують. Усе це коштом волонтерів. Потім більшість пухнастиків віддадуть до одного з приватних притулків. Проте зоозахисники кажуть: будуть раді всім охочим взяти собі кота з "кримінальним минулим".