Вакцинація від COVID-19: які проблеми виникають у Євросоюзі та США? [ Редагувати ]

Коронавірусні проблеми не лише в Україні. Є вони в Євросоюзі та Сполучених Штатах, хоча з нашою ситуацією їх, звісно, не порівняти. Від графіка - відстають, із сироваткою - перебої. Дійшло до того, хто в Америці вже з'явилися - "мисливці за вакциною".

Хто вони? І чому успішна Європа зриває всі плани? Усе розкажуть наші кореспонденти в Брюсселі і Вашингтоні.

Вакцинація, яку в Штатах нова владна команда вважає "завданням номер один". Кількість тих, хто вже отримав щеплення, на тижні, що минає, перевищила кількість тих американців, хто заразився від початку епідемії. Але й цього - недостатньо!

Вакцинація темпами якої в Європі похвалитися теж не можуть. Якщо 16% населення щепилися у Британії, яка покинула Євросоюз, то сам ЄС лише наближається до позначки у чотири відсотки. І щоб встигнути до літа провакцинувати 70 процентів населення, а це обіцянка Єврокомісії, доведеться пришвидшитися у 6 разів. Інакше і до не впораються.

А в Америці сотні мільйонів людей чекають своєї черги на укол. Про Штати часто кажуть, мовляв, тут кожен десятий провакцинований. Але забувають уточнити, що дві дози, тобто повний курс, отримали лише 6 мільйонів американців - а це навіть не два відсотки від усіх!

Тут, у Сполучених штатах, вакцинація стала буденністю, щодня роблять більше мільйона щеплень. Утім, сироватка в дефіциті: отримати її мають право лише медики, тому й про обов'язкову вакцинацію ніхто не каже. З ймовірних нововведень хіба ідея, її, на щастя, поки обговорюють,  наказати американцям носити одразу дві маски, мовляв, одна мало захищає.

А в Євросоюзі щодо доступності вакцини політики постійно виправдовуються - мовляв, усе добре. Водночас почитаєш пресу - розумієш, ситуація складна. Бо всі три виробники, з якими ЄС підписав договори, відстають із поставками.

***

Оксфордська "Астра-Зенека", яка використовує заводи в Бельгії та Нідерландах, взагалі вирішила у першому кварталі поставити до ЄС на 60% менше доз, ніж обіцяла. Кажуть, Лондон у пріоритеті, оскільки підписав контракт на три місяці раніше. Але в Брюсселі не згодні.

Стелла Киріакідес, єврокомісарка з питань охорони здоров'я:

Ми відкидаємо логіку "хто перший прийшов, той і отримав". Може це у м'ясних лавках ще спрацьовує, але не щодо угод про закупівлю!

Самі винні - кажуть критики. Тиснули на виробників, щоб отримати якомога нижчу ціну і затягнули. Більше того, щоб уникнути конкуренції, вирішили, що ніхто з країн ЄС не закуповуватиме вакцини самостійно, за всіх перемовини вестиме Єврокомісія. Тож тепер доводиться виправдовуватися, чому британці попереду.

Еммануель Макрон, президент Франції:

Що б сказали, якби Франція та Німеччина змагались за вакцини? Це б створило хаос!

І навіть в умовах дефіциту, активно говорять про "паспорти вакцинації". Ще в грудні Париж називав цю ідею "шокуючою", в січні те саме говорив Брюссель - "не варто розділяти людей на два класи". Але днями Єврокомісія затвердила рекомендації для цих документів.

Наразі лише для поїздок із медичною метою, для інших подорожей - не раніше літа, або коли вакцини стануть доступними. І країни ЄС одна за одною стали оголошувати про розробку таких паспортів.

Мортен Бодсков, міністр фінансів Данії:

Вже через три-чотири місяці цифровий «корона-паспорт» буде готовий для ділових подорожей.

***

Естонія уже з першого лютого звільняє від самоізоляції тих, хто зробив щеплення і має "цифрову довідку". Кілька останніх тижнів схожі привілеї працюють і в Угорщині, тільки картка - пластикова. І все це добряче підігріло попит на щеплення. Франція, Іспанія, Бельгія - вакцино-скептиків там дедалі менше. Хоча з Америкою - не порівняти.

***

Це правда. Люди довго вагалися, пів Америки казали соціологам, що не готові йти на укол, мовляв, от почекають, побачать, що побічок нема і вже тоді... Але зараз настрої - змінюються. Причому настільки, що навіть з'явилися "мисливці за вакцинами".

Полювання на вакцину - справа непроста. Маєш прийти до шпиталю ще до того, як він відкриється. О пів на восьму ранку, краще навіть на сьому. І чекатимеш до зачинення лікарні. Ось я маю, де сісти, про всяк випадок маю теплу ковдру і термос із чаєм. А оскільки офіційної черги немає, свій номер, зовсім як колись у Радянському союзі, запишу просто на долоні.

Я вже далеко не перший. Багато хто тут ночував. Схоже на містечко безпритульних, але це дуже різні люди, і часто - неабиякі заможні. На щастя, зима не холодна - тож достатньо теплого одягу, шарфів, якими обмотують руки та голову, і кави, яку взяли із собою. Спитати "Хто останній", зайняти чергу, піти додому і повернутися ввечері, як ми би вдома зробили, не вийде, в Америці так не прийнято. Маєш сидіти годинами і чекати, коли наприкінці зміни у лікарів залишаться зайві ампули із вакциною.

Якщо у нас вистачило сил провести ніч під лікарнею, то може якраз сьогодні пощастить?

Медики розморожують рівно стільки ампул, скільки людей на сьогодні записані. Та якщо хтось не приходить, знову заморозити вже не можна, сироватка більше не діятиме. Тож за інструкцією залишки мають знищувати. Але всупереч усіх правив, тобто це лише добра воля самих медиків, вирішили дефіцитний препарат не викидати, а вакцинувати тих, хто під лікарнею чекає.

Джеррі Абрам, лікар, що вирішив віддавати залишки вакцини:

Це як в лотерею виграти. Опинишся у правильному місці в правильний час - отримаєш укол.

Ризиків - чимало. Можеш кілька діб чекати, а зайвої ампули тобі не дістанеться, мені, наприклад, не вистачило. Можеш отримати першу дозу, але обов'язкову другу зробити вже не пощастить. Але недавня настороженість змінюється фанатичною зацікавленістю. І "мисливці за вакцинами" все одно чекають під шпиталями у різних містах Америки.