Студенти ЄС вимагають фінансової та моральної допомоги [ Редагувати ]
Студенти в ЄС виходять на протести з вимогою до влади - допомогти фінансово й морально. В умовах локдауну ті, хто розраховував на підробітки, ледь зводять кінці з кінцями і не в змозі покрити витрати на навчання. Олена Абрамович про проблеми європейського студентства.
Брюссель - площа Мучеників. Це символічне місце місцеві студенти обрали аби розповісти, в яких нестерпних умовах опинилися через корона кризу.
Я втратила свою студентську роботу, мої батьки дають мені 20 євро на тиждень і це максимальна підйомна сума для них. В певні дні мені доводиться відмовлятися від їжі, щоб зберегти харчі для наступного тижня.
Кожен по-черзі зачитував своє свідчення. Можливо, такі умови для українського студента і не звучать шокуюче, та європейці до такого не звикли.
Жан-Люка Віола, студент:
У мене вже були випадки, коли я був змушений позичати в друзів гроші на їжу. Я не можу піти нормально погуляти, я змушений постійно сидіти вдома, бо маючи 2 євро в кишені багато не зробиш.
Демонстранти підготували документ-звернення до міністерства освіти, зібрали понад 5 тисяч підписів. Основні вимоги - зробити проїзд безкоштовним, субсидіювати студентське житло і встановити ліміти на навчальні витрати.
Шемс Мабрук, очільниця студентської спілки:
Вартість вступу необхідно знизити, щоби вища освіта була доступна кожному. До того ж, ціла низка закладів бере додаткову плату за бібліотеку, копії і так далі, іноді це доходить до семисот євро і це нереально великі суми на додаток до вступної вартості.
***
Ще більше обурення лунає у Франції. Там рахунки за навчання значно вищі. В особливо скрутному становищі опинились іноземні студенти. Їм і платити доводиться більше, і соціального життя жодного через локдаун.
Шейма Ірфак, студентка з Марокко:
Я собі не так усе це уявляла. Вважала, буде студентське соціальне життя, а натомість я опинилась у цій кімнаті 20 квадратних метрів наодинці з комп'ютером, далеко від сім'ї та друзів.
Виходить з дому Шейма хіба раз на тиждень, аби взяти безкоштовний набір продуктів від благодійних організацій бо їй, як і багатьом іншим, не вистачає коштів на повноцінне харчування. Про вечірки з одногрупниками не може бути й мови.
Шейма Ірфак, студентка з Марокко:
Цілий день сиджу перед екраном нерухомо у нас заняття. А потім, після 6 вечора уже нікуди й не підеш, бо комендантська година. Мусимо залишатися вдома.
Через такі умови французькі студенти на демонстрації виходять не лише з проханням допомогти фінансово. А й з вимогою - дозволити приходити на заняття в університет хоча б раз на тиждень.