Новороджена професія: як в Україні працюють трансплант-координатори? [ Редагувати ]
Від отримання згоди на донорство до забору й перевезення органів. Усе це зона відповідальності трансплант-координаторів. Ця професія з'явилася в Україні нещодавно.
Першу групу спеціалістів навчили лише два роки тому. Із "першопрохідцями" поспілкувалася Ірина Розова.
У цій роботі особливо важливим є кожен крок.
Володимир Шелест, трансплант-координатор:
Невідомий номер, серед ночі дзвонить, людина спить, просинається, тут ти починаєш розказувати така справа.
Трансплант-координатором Володимир працює понад рік. Він першим повідомляє пацієнту про те, що є донорський орган. Офіційно така професія з'явилася в Україні лише два роки тому. Але опановувати її почали із запуском електронної системи трансплантації, так званого ЄДІСТу. За допомогою реєстрів система автоматично підбирає пару реципієнт-донор.
Володимир Шелест, трансплант-координатор:
Далі потрібно, оскільки система підібрала пари потрібно викликати наших реципієнтів, це може статися в будь-яку пору доби, як правило це стається вночі і вже по факту того, як ми бачимо кого треба викликати ми повинні попередити пацієнта, і як раз тут вже час йде на лічені години, пацієнт мусить встигнути доїхати до нас.
Володимир працює в інституті хірургії та трансплантології ім. Шалімова. Сюди, за шансом на життя, їдуть з усієї країни. Тож значну частину свого робочого часу трансплант-координатор заносить у реєстри очікування тих, хто потребує пересадки. Тоді як у центрах первинної медичної допомоги вони переважно спілкуються з родичами потенційного донора. Адже саме вони в нелегку мить надають згоду на трансплантацію органів.
Володимир Шелест, трансплант-координатор:
При наявності потенційного донора в якомусь регіоні трансплант-координатор бази, де знаходиться оцей потенційний донор вносить після отримання згоди родичів й констатації смерті мозку тільки цього, дані потенційного донора вносяться до системи ЄДІСТ.
ЄДІСТ запрацювала в Україні із січня. Усі пересадки органів проведені цього року саме через формування пари реципієнт-донор цією системою. Хоча в ній досі є певні недоліки.
Дмитро Коваль, генеральний директор спеціалізованої державної установи "Український центр трасплант-координації":
Наприклад, в полях, де зазначаються результати досліджень немає одиниць виміру, і у лікарів виникає питання що саме мається на увазі. Вони звертаються до центру трансплант-координації, який комунікує з розробником і ми вносимо подібні правки.
Пожертвувати свої органи після смерті тепер стало реальним для будь-якої людини. Для цього українцям достатньо звернутися із заявою до трансплант-координатора. Утім, урядовці хочуть спростити процедуру. Така функція може з'явитися в додатку "Дія".
Дмитро Коваль, генеральний директор спеціалізованої державної установи "Український центр трасплант-координації":
Тут можливо мати впевненість в тому, що людина, яка залишає таку згоду є саме цією людиною, тому на цю згоду буде накладатися кваліфікаційний цифровий підпис, ми розуміємо, що старшим людям не всім буде таке зручно, але орієнтація на більш молоде населення.
Зараз в Україні працюють близько ста п'ятдесяти трансплант-координаторів. У МОЗ найближчим часом цю кількість планують збільшити до пів тисячі. Майбутніх фахівців уже навчають на спеціальних курсах.
Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова:
Наш інститут відкритий для людей, люди приїжджають, дзвонять, ми нікому не відмовляємо, тому що це заклад де робиться більше всього пересадок органів в країні, тому люди самі вирішують куди їм йти, що їм можуть дати, що їм можуть показати, готуємо, робимо, є черга, тому ми за рік стараємось випускати усіх, хто виявляє бажання.
За час навчання трансплант-координатор здобуде повний пакет знань щодо організації процесу трансплантації - від отримання згоди на донорство до вилучення і транспортування органів. У МОЗ тим часом планують провести інформаційну кампанію, аби зламати стереотипи й відчинити двері для повноцінного розвитку трансплантації в Україні.